Ситуація на валютному ринку в Україні з 11 по 17 листопада може приємно здивувати своєю відносною стабільністю. Для цього є кілька вагомих передумов. Про це розповів начальник департаменту казначейства “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.
Отриманий від МВФ транш на 1,1 мільярда доларів та схвалена країнами G7 позика на понад 50 мільярдів доларів, частина коштів з яких уже цього року надійде в Україну, можуть розв’язати питання насичення бюджету та скорочення розриву між видатками та доходами.
“До того ж ці новини позитивно вплинуть на активність гравців на ринку: ми не виключаємо, що, як це було в жовтні, Нацбанку в певні дні не доведеться здійснювати валютні інтервенції, а курсові показники будуть сформовані винятково в “ринковий” спосіб, тобто попит і пропозиція можуть бути збалансовані”, – зазначив банкір.
Він також згадав початок сезону знижок і свят: “Чорна п’ятниця”, Різдво, День Святого Миколая та Новорічні свята. Тому на готівковому ринку також варто очікувати курсової рівноваги, а курсові показники будуть максимально схожими на міжбанківські, підкреслив експерт.
За його словами, це пояснюється тим, що частина громадян купуватиме валюту, отримавши зарплатні бонуси, премії, вкладаючи прибутки з депозитів тощо. Натомість їхню активність врівноважить інша частина осіб, яка витрачатиме валюту на передсвяткові приготування, подарунки та на придбання речей зі знижками.
Також попри можливу “неактивну” роль Нацбанку, все ж таки дія режиму “керованої гнучкості” залишатиметься, що фактично стане певною страховкою ринку від несподіваних, непередбачуваних змін, поділився банкір. Регулятор відстежуватиме й аналізуватиме “температуру” насамперед покупців, і за потреби матиме можливість втрутитися на збереження балансу на міжбанку.
Банкір пояснив: “Інакше кажучи, наступного тижня валютний ринок матиме ознаки довоєнної стабільності, а курсові показники змінюватимуться несуттєво”.
Крім того, Лєсовий зазначив, що на пару долар-гривня навряд чи вплинуть результати виборів у США. Однак зовсім інша картина може бути на торгах пари долар-євро. За його словами, багато що залежатиме від ставлення президента США до подальшої співпраці з країнами ЄС.
Основні показники валютного ринку, за прогнозом експерта, протягом 11-18 листопада будуть такими:
- коридори валютних змін: 41,2-41,7 грн/долар і 45-47 грн/євро (на міжбанку) і 41,2-41,8 грн/долар і 45-47,5 грн/євро (на готівковому ринку).
- щоденні курсові зміни: на міжбанку – до 0,05-0,15 грн, у банках – до 0,1-0,2 грн, в обмінних пунктах – до 0,3 грн.
- середня різниця між курсами міжбанку та готівкового ринку: залежно від валюти до 0,3-0,5 грн.
- тижневі курсові відхилення очікуються в межах 1-1,5% від початкового понеділкового курсу.
“За всіма ознаками, на валютному ринку з урахуванням курсових коливань варто очікувати на стан “мінливого спокою”: поточні зміни будуть дрібними, а в тижневому розрізі вони взагалі залишаться орієнтовно на тому самому рівні”, – резюмував Лєсовий.
Хто і як формує курс гривні
З 2022 року НБУ змінив кілька режимів утворення курсу валют, спочатку зафіксувавши його, а потім перейшовши до керованої гнучкості. Наразі розрив між офіційним та готівковим курсом мізерний, а ціна долара не перетинає межу у 42 гривні. Проте у бюджеті на 2025 рік закладено курс на рівні 45 гривень. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій в інтервʼю 24 Каналу, що вийшло 22 жовтня, розповів яка ситуація на валютному ринку та чого чекати надалі.
“Наразі НБУ не просто згладжує надмірні коливання курсу, а ще й покриває структурний дефіцит валюти у приватному секторі. Мова про чистий попит на валюту, який об’єктивно присутній на ринку в результаті специфіки функціонування економіки та фінансування бюджетного дефіциту в умовах повномасштабної війни. Якщо максимально спростити, то іноземна валюта зараз потрапляє до країни двома основними шляхами: у вигляді експортної виручки та міжнародної допомоги. І якщо експортна виручка потрапляє на ринок напряму, підживлюючи пропозицію, то валюту, отриману від міжнародних партнерів, НБУ купує в уряду поза ринком і вона поповнює наші міжнародні резерви. Водночас за рахунок отриманої гривні уряд здійснює бюджетні видатки. Зрештою, ці кошти значною мірою потрапляють в українську економіку, у фінансову систему і так чи інакше формують додатковий попит на валюту. До цього варто додати, що експортні можливості країни обмежені через руйнування виробництва, натомість потреба в імпорті, зокрема для потреб ВПК, суттєво зросла”, – зазначив заступник голови НБУ.
Він зазначив, що з одного боку, є значний чистий попит на валюту з боку приватного сектора, який зберігатиметься ще досить тривалий час, а з іншого – поповнення міжнародних резервів за рахунок міжнародної допомоги, яка напряму на ринок не потрапляє. Тож цілком логічно, що НБУ, здійснюючи структурні інтервенції, стає своєрідним каналом, через який частина міжнародної допомоги потрапляє на валютний ринок. Це дозволяє підживлювати пропозицію валюти та врівноважувати ринкову кон’юнктуру.
