Чоловік надав працівникові ЦНАПу фальшивий договір дарування, який було прийнято. В результаті йому вдалося продати квартиру та привласнити кошти в сумі 1 206 480 гривень. Це зазначено у вироку Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 16 грудня 2024 року.
12 серпня 2022 року чоловік передав пакет документів з підробленим договором дарування працівникові ЦНАП Голосіївського району м. Києва і подав заяву на реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) щодо внесення відомостей до реєстру речових прав стосовно квартири на основі підробленого договору. Після цього він разом із невстановленими особами знайшов покупця і домовився про укладення договору купівлі-продажу квартири. 24 жовтня 2022 року він прибув до офісу приватного нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу між ним і жінкою. Чоловік, видаючи себе за власника квартири, пред’явив нотаріусу та покупцю заздалегідь підготовлений підроблений договір дарування. Після цього він підписав договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого за кошти у сумі 1 206 480 гривень відчужив квартиру, а покупець набула право власності. Приватний нотаріус посвідчив угоду, а відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У результаті цього невстановлені особи заволоділи зазначеним майном і пізніше реалізували його третім особам, завдавши територіальній громаді Києва значну матеріальну шкоду у 1 581 462 гривні. Таким чином, він став пособником у кримінальному правопорушенні, яке полягає в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), здійсненого за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
У ході судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою провину у вчиненні злочину. Він підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті, щодо часу, місця та способу вчинення кримінального правопорушення.
Яке покарання обрав суд?
Суд визнав чоловіка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, та призначив покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 5 років. Однак, засудженого звільнили від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України, його зобов’язали сповіщати орган пробації про зміни у місці проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації.
