На фоні корупційних скандалів з МСЕК та ТЦК Інформатор зацікавився, скільки держава стягує коштів з корупціонерів. Втім, як ми з’ясували, точного обліку конфіскованих у корупціонерів коштів не ведеться, а куди вони потрапляють – ані Мін’юст ані правоохоронці не можуть відповісти. Тепер у Держказначействі інформатору повідомили, скільки грошей, стягнутих з корупціонерів, опинилися у бюджеті протягом 2022-2024 років. І ця сума вчетверо менше конфіскованого.
На наш запит у Державній казначейській службі повідомили, що кошти, конфісковані судами за корупційними та пов’язаними з корупцією правопорушеннями, потрапляють до основного фонду державного бюджету України. Відповідно це доходи бюджету, які можуть потім бути розподілені на різні потреби. Цю інформацію нам не змогли повідомити Мін’юст, Офіс Генпрокурора, НАБУ, САП, ДБР, Нацполіція. У Держказначействі стверджують, що у 2022 році до бюджету потрапило 798 тис. 689 грн, конфіскованих у корупціонерів, у 2023 році – 2 млн 200 тис. 213 грн, у 2024 році (за січень-вересень) – 106 млн 331 тис. 969 грн. Тобто загалом під час війни 109 млн 330 тис. 871 грн, конфісковані у корупціонерів, потрапили до держбюджету.
Але це лише 18% від конфіскованого у корупціонерів, як можна зрозуміти з відповідей, які ми отримали від Офісу Генпрокурора, НАБУ та ДБР. Де решта коштів? За даними правоохоронних органів, з початку 2022 року правоохоронці конфіскували у корупціонерів 161 млн 397 тис. 886 грн, 9 млн 336 тис. 312 дол., 2 млн 257 тис. 129 євро. Якщо взяти середньорічний курс іноземної валюти по НБУ, то конфісковано у корупціонерів щонайменше 603 млн 863 тис. 459 грн. Відповідно ніхто не може пояснити, де ще майже 500 мільйонів гривень.
Теоретично частина з цих коштів могла піти на потреби Сил Оборони України (ЗСУ, НГУ, СБУ, ГУР, Держспецзв’язок тощо). Частина конфіскованих коштів могли опинитися в АРМА – Агентстві з розшуку та менеджменту активів, отриманих корупційний шляхом. Принаймні, воно отримує конфісковану власність у корупціонерів та потім продає (транспортні засоби, ювелірні вироби, квартири, догоцінності, картини тощо). Але про це ані Мін’юст ані Держказначейство нам не повідомили та подібної статистики не мають.
У Національній поліції зазначили, що вони не ведуть статистику коштів, які за їхньою участю вилучили у корупціонерів через суди. Відповідно вони і не знають, куди спрямовуються ці кошти. У Державній судовій адміністрації України теж не ведуть підрахунку, скільки коштів було стягнуто з корупціонерів. Тому маємо майже пів мільярда гривень, які пішли не зрозуміло куди.
Скільки конфіскували – точних даних ні в кого немає
За даними Офісу Генпрокурора, у 2022 році прокурори та слідчі у судах конфіскували по корупційних та пов’язаних з корупцією справах 989 тис. грн, у 2023 – 6 млн 67 тис. грн, за 9 місяців 2024 року – 6 млн 182 тис. грн. У ДБР наводять такі дані: “відшкодовано” у 2022 році – 2 млн грн, у 2023-му – 6,1 млн грн, у січні-вересні 2024-го – 115,53 млн грн.
За даними НАБУ, у 2022 році вони конфіскували: 420 тис. 122 грн, 80 тис. дол., 5 квартир, 1/2 трьох квартир, 1/3 квартири, 7 земельних ділянок, 2 гаражі, 3 автомобілі, 1/2 частка автомобіля, 1 приватний будинок, 1/2 будинку, 1/2 двох нежитлових приміщень, 1/17 нежитлової нерухомості, об’єкти нерухомості, 3 мобільні телефони, корпоративні права, одиниця зброї. У 2023 році конфіскували 21 млн 409 тис. 114 грн, 7 млн 916 тис. 224 дол., 1 млн 222 тис. 514 євро, 3 квартири, 2 земельні ділянки, гараж, 3 автомобілі, житловий будинок, частка квартири, 2 ноутбуки, 4 мобільні телефони, комп’ютер. До вересня 2024-го включно конфіскували: 2 млн 700 тис. 650 грн, 1 млн 340 тис. 88 дол., 1 млн 34 тис. 615 євро, 2 квартири, 1/2 квартири, нежитлове приміщення, 220 земельних ділянок, половина 5 земельних ділянок, половина 4 об’єктів нерухомості, половина автомобіля, частина нежитлового приміщення, мобільний телефон.
Кошти, які вилучаються під час розслідування корупційних злочинів, надалі підлягають конфіскації та переходять у власність держави. Але це якщо у суді доведена провина корупціонера та якщо рішення суду вступило в дію. З отриманих нами відповідей відомо, що чимало судових рішень щодо конфіскації у корупціонерів не набирає чинності, тому майно може бути заарештованим, а потім опинитися знову у володінні корупціонерів – якщо суд стане на їхній бік. Також в апеляції корупціонери можуть оскаржувати арешт їхнього майна.
За словами керуючого партнера адвокатського об’єднання EvrikaLaw Андрія Шабельнікова, під час обшуків у корупціонерів зазвичай вилучаються кошти, які отримують статус речових доказів. Вони зберігаються у сторони кримінального провадження, якій він наданий, до закінчення кримінального провадження. Коли мова йде про значні суми (від 605 600 грн), то вони передаються на зберігання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).
За словами заступника голови адвокатського об’єднання “Алібі” Олексія Бебеля, за рішенням суду конфісковані кошти також можуть передаватися в АРМА. Ці кошти розміщають на депозитних рахунках, отримуючи за це відсотки від банківських установ, а також купуються військові облігації.
Втім, бувають випадки, коли кошти заарештували як речовий доказ та втратили. І оскільки облікуються вони досить погано, то в окремих випадках втрачаються значні суми. Наприклад, колишній прокурор з Офісу Генпрокурора не забезпечив облік та зберігання вилучених 122 тис. грн, пізніше ці гроші зникли (чверть вилученої суми).
У листопаді 2018 року слідчий поліції провів обшук у приміщенні приватної компанії та вилучив ноутбук, а також готівку: 26,6 тис. дол., 16 тис. євро, 175 британських фунтів, 660 рублів, 30 швейцарських франків, 40 злотих, 2 тис. грн, що належали директору підприємства. Пізніше суддя заарештував тільки ноутбук, а в арешті коштів відмовив. Того ж дня слідчий запросив представників підприємства до свого кабінету та показав вилучені кошти, але відмовився їх віддавати, доки не побачить судовий документ. А коли документ вже був на руках, гроші зникли – бо хтось їх вкрав у слідчого з шафи з одягом. Він не відніс гроші на зберігання у банк, а ноутбук не передав до спеціального приміщення, обладнаного для зберігання речових доказів. Загальна сума збитків через недбалість поліціянта оцінена в понад 1 млн грн. Колишнього слідчого поліції засудили до 5 років позбавлення волі та постановили заплатити підприємцю 100 тис. грн моральної шкоди. Чи зміг підприємець стягнути 1 млн грн з поліції – невідомо.
