24 вересня депутати міськради Дніпра затвердили передачу багатостраждального пожежного депо на лівому березі міста до ДСНС. У 1990-х роках, через брак фінансування, добудова депо була зупинена, а згодом воно потрапило в руки приватних осіб. Серед колишніх власників виявилися колишні депутати міської ради Дмитро Левчинський та Володимир Панченко.
Хоча в пресрелізах міська рада не вказує адресу об’єкта, за схожим описом, лише одне таке депо розташоване в районі ТРЦ “Караван” за адресою вул. Березинська, 70А, на житловому масиві Лівобережний-3. Як зазначили у міській раді, це приміщення вже понад 30 років перебувало у незаконному володінні. У 2025 році прокуратура повернула будівлі у власність міської ради через рішення Господарського суду Дніпропетровської області. Тепер планується облаштування додаткового пожежно-рятувального підрозділу. Відзначимо, що з цих понад 30 років, 8 років депо перебувало у власності приватних компаній, пов’язаних з Левчинським і Панченком.
У 2013 році міська рада вже звітувала про повернення депо у комунальну власність, але знову звертається до цього питання через 12 років. Йдеться про два приміщення площею 1628,5 та 1284,3 кв. м.
Ідея створення пожежного депо з’явилася ще в середині 1980-х років в період СРСР. Будівництво почалося у 1992-1993 роках за кошти міста, але було зупинено наступного року через брак фінансування. Об’єкт був закінчений на 77%, але це не завадило приватним компаніям користуватися приміщенням до вересня 2025 року.
У 2006 році Господарський суд Дніпропетровської області визнав договір купівлі-продажу між ПП “Саней” та ФОП Сипченко С.В. дійсним. Це було класичною рейдерською схемою, коли за сумнівними документами проходять через “гуманний” суд для надання відтінку законності махінаціям.
Однак ніхто з них не отримував депо від міської ради, оскільки у міської ради не було правовстановлювальних документів. Об’єкт не був завершений, а отже не був зданий в експлуатацію.
Вищий господарський суд підтвердив факт захоплення комунальної власності й скасував попереднє рішення обласного суду, проте Сипченко зареєстрував своє право власності в БТІ. Згодом Сипченко перепродав об’єкт Олександрі Лощаковій, а та — фірмі ТОВ “Пластар”. Станом на 1 січня 2012 року, балансова вартість цієї нерухомості складала 1,16 млн грн (145 тис. дол.), автори оголошень намагалися продати її за 2,7 млн дол.
ТОВ “Пластар” було зареєстровано в Дніпрі та зв’язане з ТОВ “Інвест” та ТОВ СП “Геолсервіс”. Співвласниками були:
- Дмитро Левчинський – на той час депутат міської ради від Партії регіонів (2010-2015), член комісії з ЖКГ та ПЕК.
- Володимир Панченко – радник міністра економічного розвитку України, а в майбутньому депутат міськради Дніпра від партії УКРОП (2015-2020) і директор КП “Агентство розвитку Дніпра” (2016-2021).
- Кіпрська компанія “Еліссдон Констракшн Лімітед”.
У 2011 році Господарський суд Дніпропетровської області визнав власником ТОВ “Пластімекс”, заснованого також Левчинським і Панченком. Суддя Олександр Красота визнав право власності за техпаспортом БТІ, виданим у 2007 році, проте не зважаючи на те, що Вищий господарський суд вже скасував попереднє рішення.
У 2013 році Вищий господарський суд затвердив “остаточне” повернення міської раді депо, але у 2017 році ТОВ “Пластімекс” (власник Владислав Ночовка) продала нерухомість фірмі ТОВ “Снайперсгруп”, що теж зареєструвала право власності.
Новим власником “Снайперсгруп” був Сергій Легкий, а пізніше – Тарас Мироненко. 3 лютого 2025 року Господарський суд Дніпропетровської області заборонив “Снайперсгруп” проводити будь-які дії з реєстрацією прав на пожежне депо (справа №904/405/25).
Чим відомий Володимир Панченко
Пропустимо деталі біографії цього видатного політика, бізнесмена та доктора наук, який писав книги про націоналізм і економічний прагматизм. У 2015 році Володимир Панченко балотувався до міської ради Дніпра з метою залучення інвестицій. Він пропонував 5 млрд дол. інвестицій і прагнув перетворити місто на “український Амстердам”. Для цього було створено комунальне підприємство “Агентство розвитку Дніпра” (АРД), що займалося розвитком туризму та історичних пам’яток.
Задумки цього надихнутого теоретика економіки обійшлися місту у десятки мільйонів гривень. Серед його проектів були:
- створення козацького містечка Самар для туристів на околицях Дніпра;
- парк тоталітарного (радянського) періоду, подібний до відкритих в сусідніх країнах;
- канатна дорога для перевезення дніпрян із центру до лівого берега;
- гіперлуп через місто (надшвидкий транспорт у трубопроводах);
- перенесення дати заснування міста на 1524 рік (офіційна дата – 1645 рік).
Проте його досягненням вважається створення індустріального парку в Дніпрі та проведення до початку повномасштабної війни “Самар-Дніпро-Фест”. Детальніше про Володимира Панченка читайте далі.
