Жінка відкрила вклад в Ощадбанку на суму 110 тисяч гривень. Проте, під час відвідування відділення з’ясувалося, що відсутня сума 15 728 гривень. Про це йдеться у рішенні Франківського районного суду Львова, опублікованому 17 жовтня 2025 року.
Жінка уклала договір з Ощадбанком від 06.05.2024 року на комплексне банківське обслуговування з розміщенням строкового вкладу на 110 тисяч гривень. Дата повернення вкладу – 06.11.2024 року, з процентною ставкою 13% річних. 8 листопада 2024 року вона прибула до відділення для зняття відсотків та продовження договору вкладу, і виявила, що на рахунку бракує 15 728 гривень. Згідно виписки, 6 листопада 2024 року з рахунку були проведені чотири транзакції по 950 гривень, 2 тисячі гривень, 2 тисячі гривень та 800 гривень, а також 7 листопада 2024 року – п’ять транзакцій по 2 тисячі гривень кожна, разом стягнуті 15 750 гривень. Вона не здійснювала жодних дій для переказу цих коштів та не передавала дані, які могли б ініціювати платіжні операції третім особам. У зв’язку з цим, жінка терміново повідомила банк і подала заяву. У відповідь банк відмовився повернути кошти і порадив звернутися до поліції. 08.11.2024 року вона звернулася до правоохоронців із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За її заявою інформація була внесена до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
“Згідно даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк», позивачка зареєструвалася у WebBanking «Ощад24/7» та встановила мобільний додаток «Ощад24/7» (Flumo) на свій фінансовий номер. Крім того, 10.03.2023 року, 20.04.2024 року, 06.05.2024 року відбулося реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразових паролів, які були надіслані на її фінансовий номер. Далі, за даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк», 06.11.2024 року та 07.11.2024 року з рахунку через систему ДБО «Ощад24/7» були здійснені успішні операції з переказу коштів на загальну суму 15 750 гривень. Таким чином, операції по переказу коштів були проведені в системі «Ощад24/7» через мобільний додаток, встановлений позивачем на свій пристрій. Переказ грошей був підтверджений біометричними даними (Face ID/Touch ID) або кодом доступу. Операції 06.11.2024 року та 07.11.2024 року були проведені коректно і підтверджені позивачем. Крім того, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу коштів потребували реквізитів платіжної картки, SMS/Push-повідомлень, а також IVR дзвінків, які надходили на фінансовий телефон позивача. Позивач не надав доказів того, що саме з вини третіх осіб або працівників банку були перераховані кошти з її рахунку. Отже, з урахуванням вищесказаного, банк несе відповідальність за спірні операції несе позивач”, – зазначили в Ощадбанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки і зобов’язав Ощадбанк виплатити їй 15 750 гривень.
“Відповідач не зміг довести, що позивачка втрачала або сприяла незаконному використанню своєї персональної інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції. Сам факт належного введення даних для ініціювання банківської операції, як списання коштів з рахунку, не може підтверджувати, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації, що дає змогу здійснювати платіжні операції. Під час судового розгляду відповідач не спростував доводи позивачки щодо незаконних дій, а також не довів, що вона своєю бездіяльністю сприяла незаконному використанню своєї інформації. Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння коштами не є підставою для відмови у позові. Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки та стягнути з АТ «Ощадбанк» на її користь 15 750 гривень”, – підкреслив суд.
