Посібник «Внутрішні хвороби» є прикладом спільної роботи провідних медичних експертів. Більше ніж 40 українських професіоналів у сфері медицини актуалізували та адаптували протоколи до національного контексту. Це вже друга редакція посібника «Інтерна Щекліка», виданого Польським інститутом доказової медицини (PIEBM) за підтримки Сінево у партнерстві з медичним порталом Empendium. Таку інформацію Інформатору передав Сінево 4 серпня.
Видання “Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини 2025/26” доповнено окремим довідником з діагностики – “Лабораторні дослідження” від Сінево. Загалом – 1728 сторінок доказової медицини, що відповідають сучасним стандартам МОЗ України. Лікарі, чия діяльність пов’язана з лікуванням внутрішніх хвороб, можуть безкоштовно отримати примірник підручника з обмеженого накладу, а також довідник “Лабораторні дослідження”, звернувшись до Сінево через офіційний сайт.
«Лабораторна діагностика – це невід’ємна складова доказової медицини. Перше видання підручника вже отримало позитивні відгуки в медичній спільноті, а тепер ми доповнюємо оновлену версію власним довідником, щоб зробити посібник ще доступнішим та зручнішим для українських лікарів. Так доказова медицина стане стандартом якісної медичної допомоги в Україні», – зазначив заступник генерального директора Сінево в Україні Микола Скавронський.
Сучасні стандарти лікування оновлюються практично в режимі реального часу. Щорічно публікується близько двох мільйонів статей з оригінальними висновками, три-чотири мільйони з вторинними доказами. Далі формуються ще більше третинних, які перетворюються на клінічні настанови та представляються у посібниках. Однак не всі докази є якісними і впливають на лікарські рішення. В результаті протоколи лікування швидко втрачають актуальність. Як відзначив кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету університету ім. О.О. Богомольця Ігор Свінціцький, навіть в Європі та США їх оновлюють кожні 3-4 роки. В Україні ж трапляються ті, що не переглядалися десятиріччями.
«Щороку у світі публікується більше мільйона статей, які містять первинні результати біомедичних досліджень, а також ще більше вторинних джерел медичної інформації. Лікарі потребують оперативного відстеження, узагальнення і критичної оцінки нових наукових даних для щоденної клінічної практики. Підручник “Внутрішні хвороби” вирішує ці завдання, пропонуючи структуровану та перевірену інформацію, що враховує останні світові досягнення й базується на принципах доказової медицини», – підкреслив співавтор українського видання підручника, Ігор Свінціцький.
Ситуація зі стандартами лікування стабільно покращується. Наприклад, у військовій медицині – якщо у 2022 році був лише один протокол домедичної допомоги, то зараз їх уже 25 за стандартами НАТО. Проте їх впровадження викликає певний супротив, як серед військових, так і цивільних. Пацієнти не довіряють новим призначенням, лікарі не можуть реалізувати протоколи повною мірою. Оскільки формування стандарту – це лише половина задачі, наступним етапом є інтеграція його в роботу медичних установ.
«Доказова медицина не обмежується лише доступом до якісних джерел чи затвердженням клінічних настанов. Йдеться про щоденну управлінську та командну роботу в кожному закладі. Формування стандарту – це лише початкова точка. Важливо, як його імплементують у практику: хто відповідає за кожен етап, як вибудувано маршрут пацієнта, яку роль відіграє медичний директор, чи враховані кадрові та ресурсні можливості. Посібники з доказової медицини повинні бути складовою частиною системного процесу, що формує культуру клінічного ухвалення рішень на основі актуальних даних, практичного досвіду і розуміння умов, у яких працює медична команда», – додав заступник голови НСЗУ, кандидат медичних наук, дитячий анестезіолог і військовий лікар Сергій Лапоног.
Деякі ліки й процедури стають предметом медичної «моди». Вони вже давно визнані неефективними, проте стереотипи щодо них накопичувались у суспільстві поколіннями. Пацієнти мають хибні очікування від лікування, а медики намагаються їм відповідати. Тому медична експертка ЮНІСЕФ в Україні Катерина Булавінова вважає, що перед впровадженням доказових практик слід почати з руйнування медичних міфів, причому серед самої лікарської спільноти. В цілому існує певна деструктивна «культура» в медицині – тут і застарілі уявлення про лікування, і небажання пацієнтів відкрито запитувати про призначення, а лікарів – відповідати.
