Керівник Укрзалізниці Олександр Перцовський зазначив, що перегляд тарифів для населення не планується. Водночас, він підкреслив, що збитки від пасажирських перевезень будуть покриватися бюджетом. Сергій Лещенко виразив намір впровадити “динамічне ціноутворення” для служби «СВ» та першого класу Інтерсіті. Укрзалізниця пообіцяла надати пояснення щодо цих суперечностей.
Директор з інформаційної політики компанії АТ “Укрзалізниця” Сабіна Абляєва, разом із заступником Сергієм Щуром, вказали, що ціноутворення у залізничному транспорті не є гнучким. Тарифи регулюються державою, тому компанія не може самостійно змінювати вартість проїзду, запроваджувати сезонні знижки тощо.
Актуальні ціни на проїзні документи можна знайти за посиланням booking.uz.gov.ua, вибравши номер поїзда та дату. Якщо вартість проїзних документів зміниться, інформація буде опублікована на офіційних каналах Укрзалізниці.
Щодо динамічного ціноутворення, за словами представників компанії, “деталі механізму ще опрацьовуються й будуть анонсовані після завершення розробки”.
Ціна квитків та плацкартів у внутрішньому сполученні залежить від багатьох чинників, зокрема від відстані, типу вагона (плацкартний, купейний, люкс, 1-й, 2-й клас тощо), швидкості поїзда та рівня послуг.
До вартості квитка також входять різноманітні коефіцієнти: індексації за роком (13 періодів), коефіцієнти зниження – 0,9 (по вівторках та середах) та підвищення – 1,1 (по п’ятницях та неділях). Окрім цього, відповідно до якості обслуговування, можуть застосовуватися коефіцієнти, що впливають на підвищення вартості. Формування тарифів враховує відправлення поїздів з їхніх баз, а також можливі зміни після ремонту або атестації вагонів.
У вартість проїзного документа входять ціна квитка, плацкарт, ПДВ (20%), страховий збір (0,17%), плата за продаж квитка (встановлюється перевізником) та плата за додаткові послуги, такі як комплекти постільної білизни.
Про що йшлося у висловлюваннях Перцовського та Лещенка
Згідно слів Олександра Перцовського, доходи Укрзалізниці від пасажирських перевезень далекого сполучення у 2025 році оцінюються в близько 7 млрд гривень, а витрати – в 20 млрд гривень. Проте, у 2026 році підвищення цін у соціальному сегменті не заплановане.
Укрзалізниця планує впровадити систему ПСО (Public Service Obligations) для компенсації збитків замість підвищення тарифів. У державному бюджеті передбачається видатки на покриття збитків компанії в обсязі від 16 млрд гривень.
Голова Укрзалізниці підкреслив, що фінансовий стан компанії погіршився через те, що доходи від вантажних перевезень вже два роки не покривають витрат на пасажирські перевезення. Зростання збитків пов’язано зі змінами на фронті, скороченням перевезень вугілля та металургійної продукції, а також руйнуваннями в цій галузі.
Член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко зазначив, що виокремлено три етапи виправлення ситуації: внутрішня оптимізація, продаж брухту, що може принести до 10 мільярдів гривень, та підвищення динамічного ціноутворення для «СВ» та першого класу Інтерсіті.
Лещенко підкреслив, що традиційно збитки пасажирських перевезень покривалися за рахунок вантажних, але з початком війни цей механізм перестав працювати. Внутрішні резерви для компенсації збитків вичерпані, особливо після втрати всього вугільного сектору Донеччини та зупинки гірничо-збагачувальних комбінатів. Залізнична інфраструктура також піддається значним ризикам через обстріли.
1 листопада президент Володимир Зеленський оголосив нові програми підтримки для українців. Однією з ініціатив стала програма «УЗ-3000», що надає можливість безкоштовно проїхати 3000 км Україною потягом. Ця програма викликала безліч запитань, на які Укрзалізниця надала відповіді 2 листопада.
