АТ «Укрзалізниця» планує провести експеримент щодо впровадження технології автоматичної зміни ширини колії для вантажних вагонів. Це питання обговорювалося на нараді між представниками компанії та бізнесом.
Зараз AТ «Укрзалізниця» активно працює над розширенням мережі коридорів TEN-T в Україні, зокрема в контексті розвитку євроколії. У 2023 році було завершено побудову колії ширини 1435 мм між Чопом і Ужгородом. В даний момент триває електрифікація цієї ділянки. Протягом наступних двох років АТ «Укрзалізниця» також планує реалізувати проект з будівництва євроколії на ділянці Мостиська ІІ — Скнилів (Львів). Важливо, що два типи колії — 1520 і 1435 мм — співіснують не тільки на кордоні з ЄС, а й всередині країни. З метою спрощення процесу перевезення вантажів за таких умов планується запровадження іспанської технології автоматичної зміни ширини колії для вантажних вагонів.
Деталі експерименту
В Укрзалізниці мають намір протестувати технологію в два етапи. На першому етапі, що триватиме 2–2,5 роки, планується побудувати пробні зразки — два вагони, з якими проводитимуть різноманітні дослідження. Також необхідно буде спорудити станцію зміни ширини колії та підготуватися до сертифікації.
Поки що не визначено, які саме вагони братимуть участь у тестуванні. Представники Укрзалізниці зазначили, що чекають пропозицій від бізнесу щодо типу рухомого складу. У рамках другого етапу планується створити поїзд з 30–35 вагонів європейського габариту та протестувати його в умовах реальних перевезень вантажів.
Крім того, проект включає адаптацію іспанської технології до стандартизованого візка Y25. Після сертифікації такий візок зможе бути інтегровано з будь-яким типом вагона.
Ще однією перевагою нової технології є можливість її встановлення на будь-якому прикордонному переході. Це можуть бути стики з Польщею, Словаччиною, Угорщиною або Румунією. Однак в деяких випадках може знадобитися адаптація інфраструктури або розвиток станційних колій.
Позиція науковців та бізнесу
Свої думки висловили також представники кількох вантажовідправників. Менеджер з транспортної логістики Ferrexpo Віталій Олійник зазначив, що його компанія тестувала іспанську технологію в 2008–2010 роках, але результат був не дуже успішним через відмову в отриманні дозволу на виїзд на магістральні колії. Серед недоліків експерименту він назвав:
- значно вищу вартість коліс вагонів для іспанської технології;
- необхідність чіткої інтеграції із закордонними перевізниками;
- меншу вантажопідйомність вагонів європейського габариту і загальну масу поїзда.
Професор Українського державного університету залізничного транспорту Денис Ломотько також поділився своїми розрахунками щодо ефективності нової технології.
«Такі вагони найбільш ефективні для вантажів з високою вартістю. Обіг таких вагонів має бути мінімальним, ідеальний варіант — постачання нафтопродуктів з Європи з обігом 2–3 доби», — зауважив науковець.
Він також зазначив, що лише за таких умов технологія матиме економічний ефект.
«Якщо ми використовуємо ці розсувні колісні пари рідко, то економіка системи перестає бути вигідною, і краще використовувати інші технологічні рішення», — наголосив Денис Ломотько.
Представник холдингу Kernel запропонував прискорити етап тестування, придбавши рухомий склад в Європі. Але очільник департаменту стратегії та трансформації УЗ Олег Яковенко зазначив, що це навряд чи вплине на швидкість процесу, адже тестування повинно проходити в реальних умовах.
«Тестування в кліматичній камері не забезпечить адекватних умов для перевірки технології, наприклад, в ситуації швидкісного налипання снігу», — додав представник УЗ.
Віталій Олійник підтримав цю думку та зазначив, що їх компанія зіткнулася з подібними труднощами під час власних експериментів. Він також зазначив, що слід ретельно відпрацювати процедуру розсування та зсування колісних пар, адже для пасажирських вагонів це робиться на прямій дільниці зі швидкістю 15 км/год.
«З вантажними вагонами це важче, оскільки їхня вага більша, і технологія вимагає зупинки поїзда на спеціально відведених ділянках», — пояснив представник Ferrexpo.
Співпраця з іншими країнами
Заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов зазначив, що вагонів з відповідними візками можна відправляти до портів країн Балтії. Якщо обладнати станцію зміни ширини колії в Україні та на польсько-литовському кордоні, можна запустити block train з України до порту Клайпеда через Польщу.
Наприкінці зустрічі представники Укрзалізниці закликали бізнес та науковців ділитися ідеями щодо впровадження технології автоматичної зміни ширини колії для вантажних вагонів і зауважили про можливість залучення зацікавлених компаній до проекту.
Двоповерховий вагон і євроколія до Львова: Уряд порадував планами на 2026 рік
Заступник Міністра фінансів України Олександр Кава повідомив, що за останні п’ять років Уряд придбав 166 сучасних пасажирських вагонів українського виробництва, які вже активно використовуються. У 2025 році укладено контракт на постачання ще 100 вагонів, які почнуть надходити у 2026 році. У проекті бюджету-2026 також передбачено видатки на придбання ще 100 вагонів на суму близько 5,7 млрд грн, серед яких буде перший сучасний двоповерховий пасажирський вагон.
“Двоповерхові вагони суттєво оптимізують витрати на перевезення пасажирів. Витрати на обслуговування одно- і двоповерхових вагонів відрізняються лише на 10%, тоді як кількість місць у двоповерховому вагоні зростає на 80%. Це дає можливість перевезти більше пасажирів за однакових експлуатаційних витрат”, — підкреслив Олександр Кава.
Україна вже отримує грантове співфінансування від ЄС — 50% вартості проектів у рамках програми Connecting Europe Facility (CEF), яка спрямована на розвиток євроколії та логістичних маршрутів.
“Цього року Уряд вже збудував євроколію ширини 1435 мм від Чопа до Ужгорода, протяжністю 22 км, а в 2026 році планує почати роботи по напрямку від польського кордону до Львова. У середньостроковій перспективі євроколія також з’явиться в Чернівцях і Луцьку. Реалізація цих проектів відбуватиметься в межах програми Connecting Europe Facility (CEF), яка покриває 50% витрат. Триває також електрифікація ділянки євроколії Чоп — Ужгород, планується її завершення до літа 2026 року”, — зазначив Кава.
