В Україні від 4 до 8% ромів не мають свідоцтв про народження та паспортів, а багато з них – інших важливих документів. Це ускладнює їх доступ до державних послуг, соціальних пільг та гарантій, на які мають право громадяни України. Міністерство юстиції працює над тим, щоб зробити процес отримання свідоцтв про народження, паспортів та інших документів доступнішим для цієї національної меншини. Про це повідомили в Мін’юсті 26 серпня.
Скільки ромів потребують офіційних документів
Дані про точну кількість ромів в Україні відсутні. За переписом 2001 року, їх налічувалось понад 47,5 тисяч осіб. Однак, за різними оцінками міжнародних та громадських організацій, до початку повномасштабного вторгнення в Україні їх могло бути від 200 до 400 тисяч. Близько 70 тисяч ромів стали біженцями та наразі перебувають за кордоном, стикаючись з дискримінацією.
Оцінюючи ситуацію, вважається, що від 4 до 8% ромів не мають свідоцтв про народження та паспортів, а багато з них не мають й інших суттєвих документів (наприклад, свідоцтв про шлюб, реєстрації місця проживання та прав власності). Це призводить до соціальної вразливості ромських громад і ускладнює доступ до державних послуг, соціальних пільг та гарантій. Їх обмежений доступ до безоплатної правової допомоги також зумовлений відсутністю документів та недостатньою поінформованістю щодо гарантованих прав.
Покращити ситуацію ромів має на меті Ромська стратегія на період до 2030 року, яка була адаптована до актуальних військових викликів у липні 2023 року. Разом з нею розроблені плани заходів її реалізації. Окрім того, Кабмін ухвалив План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин в Україні, в рамках євроінтеграції. Ці документи спрямовані на впровадження стандартів Ради Європи, що стосуються недискримінації та захисту прав національних меншин.
Як Мін’юст посилює захист ромів
У регіонах були створені робочі групи, до складу яких входять представники відділів державної реєстрації (ДРАЦС), органів місцевого самоврядування, бюро безоплатної вторинної правової допомоги, соціальних працівників, служб у справах дітей та ромських медіаторів. Їх мета – полегшити реєстрацію народження, шлюбу та інших актів цивільного стану в ромських громадах.
Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», реєстрація народження може бути проведена за заявою одного з батьків або за місцем народження дитини, а також за місцем проживання батьків. Якщо батьки померли або не можуть зареєструвати народження дитини, це може зробити будь-який родич або уповноважений представник медичного закладу, де народилася дитина. У період воєнного стану реєстрацію народження можна провести в будь-якому відділі ДРАЦС на території, що контролюється українською владою.
Якщо один з батьків не може пред’явити паспорт чи інший документ, що засвідчує особу, це не є підставою для відмови у реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у такому випадку фіксуються на основі свідоцтва про шлюб, а його відсутність також не може стати причиною для відмови.
Щоб забезпечити належні умови для реалізації прав дітей під час воєнного стану, зокрема для дітей ромської національності, Мін’юст розширив коло осіб, які можуть отримати свідоцтво про народження повторно або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану. Тепер бабусі, дідусі, повнолітні брати і сестри, тітки і дядьки, а також вітчими та мачухи мають право на отримання цих документів за допомогою нотаріально посвідченої довіреності.
Крім того, під час державної реєстрації народження, шлюбу та зміни імені, якщо особа належить до національних меншин, враховуються вимоги Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні», а також традиції національної меншини, до якої ця особа відноситься.
