Від 5 до 7 років позбавлення волі за зберігання дров без документів. Таке покарання передбачене за законом, який 10 жовтня ухвалила Верховна Рада. Зміни внесли до Адміністративного і Кримінального кодексів. Нині закон очікує підпису президента.
Що каже закон
Верховна Рада України на своєму засіданні 10 жовтня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини» (реєстр. №9665). Його автори: Максим Павлюк, Владлен Неклюдов, Сергій Іонушас, В’ячеслав Медяник та інші народні депутати.
“Прийнятим Законом доповнюється КУпАП новою статтею 652, яка передбачає встановлення адміністративної відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості. Такі порушення каратимуться накладанням штрафу на громадян у розмірі від 510 – 15300 грн, на посадових осіб від 3400 – 15300 грн. Крім того, Законом доповнюється КК України новою статтею 2461 КК України, яка передбачає встановлення кримінальної відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене у значному розмірі. Такі порушення каратимуться накладанням штрафу від 34000 – 51000 грн або обмеженням волі на строк до трьох років У підсумку реалізація Закону дозволить забезпечити ефективний правовий захист довкілля від незаконного вирубування, пошкодження або знищення дерев чи чагарників, їх незаконного обігу”, – йдеться на сайті ВР.
Якщо порівняти реліз на сайті ВР та текст законопроєкту, опублікований на ньому ж, ми бачимо кричущу невідповідність.
Що кажуть селяни
“Які документи?! Які штрафи?! Ви знаєте скільки зараз коштують дрова? Жоден пенсіонер не в змозі їх купити. Щоб вистачило на зиму, то дай бог вкластися в 10-12 тисяч. Люди свої дерева в садах рубають, по посадках після урагану збирають, щоб хоч чимось було пічку топити. Кого ви збираєтесь карати? Більше ж нема кого, як тих українців, у кого на подвір’ї зберігаються дрова. Того, хто їх вивозив і вивозить тисячами кубів карати ж не будуть – це ж не в наших традиціях”, – відзначила мешканка Дніпропетровської області Тетяна Мазниченко.
85-річна жителька прикордонної Ларинівки на Чернігівщині Ніна Шик документів на дрова, які зберігає, не має. Вулиця, на якій живе жінка, заросла кленовими хащами.
“Хлопці привезли, десь вони заготовили, по кущах полазили, я їм гроші віддала і поїхали. А якщо хочуть з документами, то хай держава возить нам дрова, я й документи буду зберігати. Було б у мене здоров’я — та кого б я просила. У мене онде повно дров: наваляла, наобтесувала — і пались баба скільки хочеш,” – каже Ніна Шик.
Що про це кажуть адвокати
“Мається на увазі саме деревина, а не тільки дрова, на яку немає документів. Так купуйте з документами. Просіть безнальну оплату чи чек при розрахунку. Або купуйте меньше 5 кубів. Це абсолютно нормальна практика. Чи вам пофігу на вирубку українських лісів, головне шоб самому тобі, кугуту, подешевше було?”, – дивується розголосу адвокат Станіслав Ліфлянчик.
Адвокат Олексій Кінебас вважає покарання надмірним.
“На сьогоднішній день існує кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісів, законом змінено цю норму — стаття 246 викладена у новій редакції, і тепер кримінальна відповідальність передбачена за незаконне вирубування або пошкодження дерев, або чагарників, незалежно від того чи це ліс, чи це не ліс”, — розповів адвокат.
Якщо шкода через незаконне вирубування чи пошкодження дерев та чагарників буде кваліфікована як істотна, пояснює адвокат, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п’яти років позбавлення волі. Все залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин. Якщо знищення дерев та чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописане суворіше, каже Олексій Кінебас.
“Такі люди отримають від семи до 10 років. Для прикладу, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум. Цей закон не має жодних перехідних положень, це означає, що цей закон підписує президент, він вступає в силу, потім до людини, яка зберігає дрова на 30 000 гривень приходять працівники поліції і є кримінальне провадження. Особа каже, я там прибав ці дрова влітку чи восени, чи взагалі минулого року, — це жодним чином його не звільняє від відповідальності, бо він зберігає дрова зараз. Це може призвести до адміністративної відповідальності або ж в залежності від обсягу, до кримінальної відповідальності,” – каже Олексій Кінебас.
Як законно придбати дрова
- Увійдіть до системи ДроваЄ за допомогою ID.GOV.UA. Щоб сформувати замовлення, увійдіть до системи. При вході ви зможете авторизуватися через банк, яким користуєтеся. Це потрібно для ідентифікації Вас як громадянина України.
- Оберіть постачальника, тип дров та інші параметри. Вкажіть адресу, куди плануєте доставити замовлення. Далі система запропонує найближчих до Вас постачальників дров. Коли Ви обрали лісгосп (або лісництво), оберіть із запропонованого переліку тип дров та їхню кількість. За 1 рік кожен громадянин має можливість замовити 15 м³ дров.
- Надішліть замовлення та очікуйте підтвердження від постачальника. Після отримання замовлення постачальник зв’язується з Вами для уточнення деталей. Потім Вам стає доступна функція онлайн оплати замовлення в особистому кабінеті.
Якщо Вам потрібна доставка дров – представник лісгоспу узгоджує з Вами її вартість з урахуванням логістики. Після цього в особистому кабінеті стане доступна функція онлайн-оплати послуги «Доставка». Під час отримання дров Ви маєте пред’явити документи, які посвідчують особу та РНОКПП особи, яка оформлювала замовлення.
Державна допомога на купівлю вугілля, дров та скрапленого газу
Держава виплачує допомогу населенню на придбання дров та вугілля на цьогорічний опалювальний період. Для призначення субсидії необхідно звертатись до ЦНАПів, сервісних центрів ПФУ чи органів місцевого самоврядування. Заяву можна подати впродовж опалювального сезону, який завершується 30 квітня.
Для отримання субсидії необхідно:
- звернутися в місцевий орган соціального захисту або у відділення Пенсійного фонду;
- подати заяву на отримання субсидії на дрова;
- надати декларацію про доходи за рік.
Субсидія надається один раз на календарний рік шляхом перерахування коштів на відкритий рахунок її отримувача чи виплачується йому готівкою через відділення “Укрпошти”.
Після отримання коштів особа на власний розсуд вирішує, що придбати для обігріву свого житлового приміщення, — тверде паливо, скраплений газ чи дрова. Норми, на які призначається субсидія, становлять:
- тверде паливо — 2 тони вугілля на домогосподарство;
- скраплений газ — 2-4 балони для домогосподарств залежно від кількості людей, які проживають.
Не мають права на призначення субсидії:
- хто офіційно не працює, не навчається, не перебуває на обліку в Центрі зайнятості, не займається підприємницькою діяльністю;
- якщо загальна площа квартири перевищує 130 м², а житлового будинку — 230 м²;
- якщо у власності когось із членів домогосподарства є транспортний засіб, якому менше 5 років тому, або більше одного транспортного засобу, випущеного менше 15 років тому (крім мопеда і причепа);
- хтось із зареєстрованих членів сім’ї протягом року перед зверненням за субсидією здійснив покупку на суму понад 50 тис. грн;
- громадяни, які перебували за кордоном більше 60 днів;
- в складі сім’ї є власник більше ніж одного житлового приміщення;
- у когось з членів сім’ї є депозит на понад 100 тис. грн.
Як раніше повідомляв Інформатор, в Україні цьогоріч близько 500 тисяч домогосподарств, які отримують житлові субсидії та пільги та опалюють своє житло дровами чи вугіллям, зможуть скористатися додатковою фінансовою підтримкою. Її розмір розраховується індивідуально, залежно від рівня доходів домогосподарства, і максимально може сягнути до 21 тисяч гривень.
