Вино в Україні дорожчає швидше за горілку: експерти пояснили причину та дали прогноз

Економіст Центру економічної стратегії Єлеазар Левченко нагадує, що восени 2024 року вперше за шість років відбулося зростання мінімальних роздрібних цін (МРЦ). Мінімальні ціни на виноробну продукцію підвищилися на 50%. Водночас мінімальні ціни на горілку, лікери, роми та джини залишилися без змін. Це, на його думку, зробило дешеві вина дорожчими в порівнянні з міцним алкоголем. Алкогольний ринок України у 2025 році перебуває у стані швидких змін. Держава переглядає мінімальні роздрібні ціни, винороби стикаються з економічними та кліматичними викликами, у магазинах з’являється дедалі більше імпортних напоїв за зниженими цінами.

Мінімальні ціни на алкоголь: удар по бюджетним напоям

Дані Держстату підтверджують цю тенденцію: у січні–липні 2025 року ціни на вина зросли на 6%, тоді як горілка подорожчала лише на 3%. У 2024 році вина піднялися в ціні на 4,5%, при цьому горілка навіть втратила 1,5% вартості.

“Основна мета політики встановлення мінімальних цін на алкоголь — це боротьба з негативними наслідками споживання. Вона в першу чергу націлена на активних споживачів алкоголю і тих, хто купує дешеві напої. Це, відповідно, в першу чергу вплине на виробників низькоякісного алкоголю, оскільки підвищення цін зменшить споживчий попит. Це також може призвести до витіснення виробників, які намагаються конкурувати за рахунок нижчої ціни та порушення стандартів,” — пояснює Єлеазар Левченко.

Винарні виклики: між погодою і конкурентоспроможністю

Інше бачення ситуації демонструє винний ринок. Президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна оцінює перспективи радше песимістично.

“По-перше, на ціни впливають численні економічні фактори, зокрема проблеми з кадровим забезпеченням, коливання валютного курсу та логістичні труднощі. По-друге, спостерігається конкуренція між винами України та Європи. Часто покупці, які не ознайомлені з українськими винами, віддають перевагу імпортним, сподіваючись, що вони якісніші, але це не завжди так,” — зазначає Наталія Благополучна.

Наступна проблема — це врожай 2025 року та витрати на вирощування і обробку винограду. Часто споживач, який не знає українські вина, віддає перевагу імпортним позиціям, які дорожчі, сподіваючись на їхню кращу якість. Це не завжди є правдою.

“Навіть ціна на куплений виноград (для тих виноробів, які не мають власних виноградників) грає важливу роль у формуванні кінцевої ціни вина,” — пояснює експертка.

Зараз у Одещині розпочалися збори винограду: “Зараз відбувається збір білих сортів винограду групи Піно. Показники для виробництва ігристих вин оптимальні. Основний збір відбудеться у вересні. Сподіваємось, що погода не підведе, адже дощі можуть суттєво вплинути на якість винограду,” — зазначає Благополучна.

Імпорт наступає: що п’ють українці

За результатами опитування КМІС, проведеного за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я, 21,5% українців стали вживати менше алкоголю, а 6,8% право взагалі відмовилися від його споживання після початку повномасштабної війни. Лише 5,5% розповіли, що збільшили споживання, а 2,9% повернулися до нього після перерви. Це чітко вказує на загальне зниження вживання. Однак через зростання цін витрати на алкоголь зростають. Так, Держстат фіксує суттєве подорожчання алкогольних напоїв у 2025 році:

  • Пиво — +11,3% (до 35,5 грн за 0,5 л)
  • Вино — +7,8% (до 118,6 грн за 0,7 л)
  • Горілка — +2,2% (до 118,4 грн за 0,5 л)

Як нагадує Єлеазар Левченко, востаннє мінімальні ціни на алкоголь переглядалися Кабміном у 2018 році.

“Тому, враховуючи суттєву споживчу інфляцію, доцільно регулярно переглядати “цінову підлогу” на алкоголь. Подібна практика існувала й у інших країнах з метою підтримки здоров’я населення. Багато досліджень показали, що завдяки такій політиці кількість госпіталізацій через гострі алкогольні отруєння зменшилася на 2-9%, а госпіталізації, пов’язані з хронічним алкоголізмом, зменшилися на 4-9% на рік з затримкою в 2-3 роки,” — зазначає експерт.

Отже, алкогольний ринок у 2025 році знаходиться на перетині двох основних векторів. З одного боку, це більш жорстке державне регулювання, що підвищує ціни на доступні напої. З іншого — глобальна конкуренція та кліматичні виклики, які формують собівартість і якість вина. Отже, можна з упевненістю стверджувати, що ціни на алкоголь і далі зростатимуть, а українським виноробам доведеться зберігати свою конкурентоспроможність у боротьбі із дешевим імпортом.