Згідно з даними Держстату, у червні 2025 року річна інфляція скоротилася до 14,3% з 15,9% у травні. Протягом місяця ціни зросли на 0,8%. Проте українці спостерігають, що зниження цін стосується лише сезонних овочів і фруктів, тоді як м’ясо, молоко, крупи та хліб продовжують дорожчати. Які фактори вплинули на ціни та що нас чекає у липні та серпні?
Масло, м’ясо, овочі: що дорожчає, а що дешевшає влітку 2025 року
Двома основними причинами зростання цін у червні стали весняні заморозки, які завдали суттєвої шкоди фруктовим деревам, внаслідок чого виник дефіцит, а також початок сезону відпусток і канікул, що створило додатковий трафік на залізничних пасажирських перевезеннях. Це пояснив економіст ЦЕС Андрій Акименко. Найбільше за червень зросли ціни на фрукти (на 13,5%) та залізничні квитки (на 5,4%). В цілому продукти подорожчали на 200%.
“Зниження індексу інфляції в річному вимірі є безпосереднім наслідком високої бази порівняння. Нагадаю, що в червні минулого року відбулося суттєве підвищення цін на електроенергію (близько 64%) та інші комунальні послуги, що входять до складу квартплати (зокрема, вода та газ). Якщо розглядати зміни цін у цій категорії протягом наступного року — з липня 2024 до червня 2025 – ріст був помірним, і найбільше подорожчали послуги ЖЕКів (на 13%), вивезення сміття (на 9,3%) та оренда житла (на 7,3%). Це й є наслідком високої бази”, — зазначив Акименко.
Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин підкреслив: статистично пройшло 12 місяців після підвищення тарифів на електроенергію, що призвело до вичерпання чинника високих тарифів, та інфляція зменшилась. Офіційне сповільнення зростання цін також зумовлене новими цінами на овочі та фрукти, що пояснюється новим внутрішнім врожаєм. Хоча фрукти подорожчали внаслідок зниження обсягів через заморозки навесні, їх ціни “виправилися” до імпортних, а через квотування експорту в Євросоюз частина товарів залишається в Україні, що полегшує ситуацію на внутрішньому ринку і заважає зростанню цін.
На думку Акименка, зростання цін на продукти харчування є одним з ключових компонентів загального інфляційного тиску.
“У середньому українці витрачають на їжу приблизно 35-45% свого доходу. Це так званий коефіцієнт Енгеля, за яким ми помітно відстаємо від розвинутих держав (менший коефіцієнт є позитивним показником). Відповідно, подорожчання сирих продовольчих товарів помітно вражає пересічну людину. За даними агенції Info Sapiens, у червні кожен четвертий українець економив на харчах”, — зазначає експерт. Він також додає: у липні чекаємо подальшого зростання цін на сирі продукти. “Водночас, продовольча інфляція рік-до-року у 2022 та 2023 роках була вищою, ніж тепер. Тож ситуація не є такою критичною, як може здаватися, і я очікую уповільнення зростання цін на продовольчий кошик ближче до жовтня-листопада цього року”, — підсумував Акименко.
Споживчий попит, зарплати, пальне, курс: що стимулює ціни в Україні
Літній період також впливає на ціни, зокрема і на продукти харчування, зважаючи на коливання цін на паливо: на фоні зростання світових цін на нафту та непередбачуваностью через торгові війни в червні ціни на АЗС зросли, але згодом поступово знизилися. Однак у майбутньому пальне може знову дорожчати.
“Беручи до уваги тенденції з минулих років, а також поступове підвищення світових цін на нафту з кінця червня, я очікую подальше зростання вартості пального. Хоча прогнозувати світові ціни на нафту справді дуже непросто (особливо в умовах війни та геополітичної нестабільності), я все ж сподіваюся на уповільнення зростання цін на паливо в цьому році”, — зазначив Акименко.
Ще один важливий чинник, який може вплинути на ціни, це витрати бізнесу, зокрема на працівників.
“Наявність дефіциту робочої сили змушує роботодавців підвищувати зарплати, що стимулює платоспроможний попит. Протягом року зарплати зросли на 24,1%. Проте зростання платоспроможного попиту вже сповільнюється. Деякі продукти стають настільки дорогими, що навіть з підвищенням зарплат важко зберігати рівень споживання. Тож населення почне скорочувати витрати”, — наголосив Шевчишин.
Акименко вважає, що збільшення витрат на логістику та заробітну плату впливає на роздрібні ціни, посилюючи інфляційний тиск. Щодо попиту, то, пояснив експерт, він, разом з пропозицією, важливий для зростання цін. Проте поки що немає значного зростання попиту на групи товарів, як, наприклад, на павербанки чи EcoFlow під час регулярних відключень електритожелерації. Таким чином, споживчий попит незначно впливає на зростання цін.
Ситуацію, що стимулює підвищення цін в Україні, зокрема, визначають ризики, які закладається бізнесом, а також коливання курсів, особливо євро, адже велика частка імпорту, зокрема продуктового, надходить до Україні з Європи.
“Військові дії тривають. Відповідно, базовий сценарій передбачає, що у наступному році в Україні знову діятиме воєнний стан. Це слід враховувати як ризики, так і посилення мобілізаційних заходів. Відповідно, це призведе до зменшення робочої сили в економіці. Мобілізація і еміграція призведуть до зниження внутрішньої пропозиції, а вартість товарів зросте”, — пояснив Шевчишин. Він додає: основні чинники, які впливають на курс, особливо стосуються ситуації, якщо валюта досягне позначки 44 гривні за долар США.
Як раніше повідомляв Інформатор, у червні 2025 року продукти харчування в Україні значно подорожчали — окремі з них на 150−190%. Це підтверджують дані Держстату про середні споживчі ціни. У порівнянні з червнем 2024 року, найбільше зросли ціни на овочі, олію, яйця та м’ясо. Абсолютним рекордсменом серед усіх продуктів стали яблука, ціна яких зросла на 195,5% — з 26,9 грн/кг до 79,5 грн/кг.
