Один чоловік отримав кілька сповіщень від ПриватБанку щодо погодження переказу коштів і вирішив скасувати платіж. Потім у мобільному додатку Приват-24 він виявив, що з його рахунків було списано 100 259 гривень. Це вказано в рішенні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованому 3 листопада 2025 року.
Під час перевірки залишку коштів на своїх платіжних картках 16 жовтня 2023 року, чоловік отримав звукове сповіщення від ПриватБанку про погодження перерахунку 4 тисяч гривень. У повідомленні йшлося: «Для погодження натисніть «1», для скасування натисніть «0»». Він обрав скасування, але це не забезпечило захист його рахунків. Такі дзвінки повторювалися чотири рази із запитами на погодження різних сум – 3 тисячі, 1 тисяча та 50 гривень. Незабаром, зайшовши до мобільного додатку, він виявив, що з його карток знято 100 259 гривень. 20 жовтня 2023 року чоловік звернувся до поліції з заявою про шахрайство, пов’язане з його платіжними картами, оскільки кошти були незаконно зняті.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його користь стягнули кошти у розмірі 10 050 гривень.
“Оцінюючи аргументи позову, суд взяв до уваги нерівний стан сторін у цих договірних відносинах, які носять споживчий характер. Враховуючи споживчу природу правовідносин між сторонами, суд зазначає, що за відсутності належних доказів, усі сумніви та припущення мають інтерпретуватися на користь споживача, який зазвичай є “слабкою” стороною в таких цивільних спорах. Чоловік, подаючи позов, стверджував, що він не здійснював вказані операції, електронні платіжні засоби нікому не передавав, а також не розголошував інформацію (ПІН-код, CVV, особисті дані). Суд зафіксував, що позивач звернувся до банку одразу після виявлення несанкціонованого списання коштів і також звернувся до правоохоронних органів стосовно шахрайських дій проти нього. Ці обставини свідчать про відсутність волі позивача на вчинення вказаних транзакцій. Відповідач не надав належних доказів того, що позивачеві вдалося б сприяти втраті або незаконному використанню особистої інформації, яка дозволила ініціювати платіжну операцію. Суд підкреслив, що ПриватБанк не зміг довести, що позивач своїми діями сприяв отриманню доступу до інформації про картку або акаунт, що дозволило списати 100 259 гривень 16.10.2025 року. Водночас, суд врахував, що 03.01.2024 і 10.01.2024 року банк повернув на рахунок позивача 90 203 гривні. Виходячи з цих обставин, позовні вимоги чоловіка про стягнення коштів у розмірі 10 050 гривень були визнані обґрунтованими”, – наголосив суд.
