З чоловіка вимагають стягнути на користь ПриватБанку заборгованість у розмірі 1 005 935 гривень. Однак він просить скасувати виконавчий напис нотаріуса, адже громадянин вже продав та віддав банку свою квартиру. Про це йдеться у рішенні Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя, опублікованому 11 грудня 2024 року.
Чоловік вказує, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису (25.07.2017 року) кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, не входили до переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. Також позивач вказує, що у виконавчому написі не зазначено, який саме документ, що встановлює заборгованість, було надано нотаріусу. Примірник кредитного договору від 16.08.2005 року, укладений ним та АТ КБ «ПриватБанк», нотаріально не засвідчений. Крім того, ним заперечується сума заборгованості, зазначена у виконавчому написі. За викладених обставин вважає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису №9902 від 25.07.2017 року щодо стягнення з нього заборгованості у сумі 1 005 935 гривень є неправомірним.
“АТ КБ “ПриватБанк” надав всі необхідні документи відповідно до переліку, а саме: кредитний договір, засвідчений банком розрахунок заборгованості, в якому повною мірою відображені всі операції позивача, щодо погашення заборгованості, підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог до позивача. Щодо строку, за яким здійснюється стягнення за виконавчим написом представник відповідача зазначив, що з урахуванням переривання строку шляхом часткової оплати позивачем боргу, відповідно відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період (з 16.08.2005 року по 27.06.2017 року), а нотаріус правомірно в межах строків вчинив виконавчий напис. Мало того, з боку позивача не доведено факт погашення суми кредиту”, – заявили у ПриватБанку.
За словами чоловіка, ним належним чином виконувалися умови договору до 26.02.2016 року, але через скрутну життєву обставину після 26.02.2016 року не зміг виконувати свій обов’язок перед банком повною мірою. Також зауважив, що на неможливість виконання зобов’язань належним чином вплинули факти світового рівня: пандемія через коронавірусну хворобу 2019 року та повномасштабне вторгнення в Україну від 24.02.2022 року. Крім того, зазначив, що ПриватБанком спростовано та не надано пояснень стосовно суми заборгованості, зазначеної у виконавчому написі. В позовній заяві зазначалося, що незрозумілим є зазначення суми нарахованої пені 2 054 доларів, що становить еквівалент 53 484 гривень, а погашено пені 3 877 доларів, що еквівалентно 100 936 гривень. На думку його представника, в першу чергу мало бути списано тіло кредиту, а з залишку кредиту вже нараховується пеня. Крім того, не враховано факт сплати страхового платежу у розмірі 12 600 доларів.
На судовому засіданні 02.12.2024 року чоловік та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Крім того, ним усно було повідомлено про те, що на теперішній час квартира, яка була предметом іпотеки для забезпечення виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору від 16.08.2005 року, перейшла у власність банку та була продана останнім.
Що вирішив суд?
Позов чоловіка задовольнили. Суд визнав таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, виданий 25.07.2017 року приватним нотаріусом про стягнення з громадянина на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 16.08.2005 року.
“В порушення приписів законодавства, виконавчий напис вчинено про стягнення з позивача заборгованості майже за 12 років. Відповідачем не доведено того, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено із дотриманням вимог законодавства, що регулювали спірні правовідносини на момент вчинення такого виконавчого напису. З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, відповідно позовні вимоги про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню”, – наголосив суд.
