Чоловік побачив у соціальній мережі оголошення про матеріальну допомогу від ООН, зателефонував за вказаним номером телефону. Його попросили виконати певні дії, а згодом він дізнався про борг за кредитом перед ПриватБанком у розмірі 51 096 гривень. Про це йдеться у рішенні Довгинцівського районного суду Кривого Рогу, опублікованому 21 жовтня 2024 року.
ПриватБанк просить стягнути з чоловіка заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 28.07.2007 року, що виникла станом на 13.12.2023 року у сумі 51 096 гривень, з яких: 42 824 гривень заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8 272 гривень заборгованість за простроченими відсотками. Він запевняє, що кошти, які банк просить стягнути не отримував. Побачив в соціальній мережі оголошення про матеріальну допомогу від ООН, зателефонував за вказаним номером телефону. Йому сказали повідомити номер картки, що і зробив. Потім мало надійти на телефон повідомлення, яке теж необхідно було озвучити. На наступний день пішов зняти пенсію і дізнався, що з його картки зняті кошти. Потім звернувся до поліції з приводу шахрайських дій невідомих осіб.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов. З чоловіка на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнуть заборгованість за договором №б/н від 28.07.2007 року, що виникла станом на 13.12.2023 року, у сумі 51 096 гривень, з яких: 42 824 – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8 272 гривень – заборгованість за простроченими відсотками.
“Відповідачем не доведено, що списання коштів з його карткового рахунку відбулось без вчинення ним дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за картками, оскільки з вищевикладеного вбачається, що відповідач проявивши необачність на шахрайському фішинговому сайті, ввів свої ідентифікаційні дані, в тому числі ОТР-пароль, внаслідок чого зловмисники отримали доступ до приватної інформації, якою скористалися для списання коштів з рахунку відповідача, а отже своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій”, – наголосив суд.
