Чоловік дізнався, що приватний нотаріус склав виконавчий напис на стягнення заборгованості в розмірі 119 697 гривень. Однак нотаріус не підтвердив безперечність заборгованості. Це підтверджується рішенням Київського районного суду Полтави, опублікованим 27 жовтня 2025 року.
У призначений день, 25.01.2017 року, приватний нотаріус склав виконавчий напис № 223 на стягнення з чоловіка заборгованості на суму 119 697 гривень. Виконавчий напис був поданий для примусового виконання. Однак нотаріус не дотримався необхідних вимог, оскільки не встановив безспірність заборгованості. Чоловік звернувся до суду з вимогою визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, і стягнути безпідставно отримані кошти в сумі 5 201 гривня.
Розгляд справи
Суд встановив, що між чоловіком та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір від 07.08.2007 року, за яким він отримав кредит у сумі 5 375 гривень. Виконавчий напис № 223, складений нотаріусом 25.01.2017 року, стосувався стягнення заборгованості за цим кредитом. Сума заборгованості становила 116 697 гривень, включаючи: 5 375 гривень — залишок за кредитом; 65 372 гривень — відсотки; 2 193 гривні — комісійні; 38 199 гривень — інші витрати та 5 557 гривень — штраф. Витрати нотаріуса за складення виконавчого напису згідно зі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» становили 3 тисячі гривень. Отже, загальна сума заборгованості склала 119 697 гривень.
Яким було рішення суду?
Позов чоловіка було задоволено. Суд визнав виконавчий напис № 223, складений 25.01.2017 року нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню. Однак, на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» з нього буде стягнуто 13 055 гривень.
“Згідно з ухвалою суду від 24.09.2025 року про витребування доказів, приватний нотаріус був повідомлений, що, відповідно до акта від 05.01.2022 року № 9, копії виконавчих написів та документів, на підставі яких вони були складені, за 2017 рік були знищені. Таким чином, суд не зміг встановити, чи дійсно на момент складення виконавчого напису боржник мав безперечну заборгованість перед установою, а також чи отримував позивач повідомлення про наявність такої заборгованості. Крім того, матеріали справи не включали відомостей про те, що нотаріус при складанні виконавчого напису врахував усі обставини та періоди виникнення заборгованості, а також чи отримував нотаріус первинну документацію щодо видачі кредиту. У результаті суд дійшов висновку, що нотаріус не переконався у безспірності заборгованості, що є порушенням норм Закону України «Про нотаріат». Отже, виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню, і кошти у сумі 13 055 гривень підлягають поверненню позивачу”, – підкреслив суд.
