Монобанк виставив жінці заборгованість на загальну суму 140 606 гривень. Однак вона не визнає кредит та відмовляється вносити кошти. Про це йдеться у рішенні Ленінського районного суду Дніпропетровська, опублікованому 28 березня 2024 року.
18.02.2020 року жінка уклала з Монобанком кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви, відповідно до умов якого отримала кредит у розмірі 60 тисяч гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Однак, вона порушила умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та станом на 02.11.2023 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 140 606 гривень, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) 140 606 гривень.
Жінка подала відклик на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень послалась на ті обставини, що банком не надано доказів укладання нею кредитного договору, умов погодження сторонами кредитного договору, зокрема, розміру процентної ставки та отримання кредитних коштів в межах кредитного договору і розміру таких коштів. Також, посилання банку на застосування до спірних правовідносин саме «Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank», доданих до позовної заяви, ґрунтуються на припущеннях, оскільки її підпису вказані «Умови та правила» не містять, тобто жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин того, що громадянка погодилася саме із долученими до позову та матеріалів справи «Умовами та правилами» не надано.
Що вирішив суд?
Суд частково задовольнив позов Монобанку. З жінки на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» стягнуть заборгованість за договором від 18.02.2020 року станом на 02.11.2023 року у загальному розмірі 60 тисяч гривень. В задоволені решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за наданим тілом кредиту у розмірі 80 606 гривень – відмовили.
“Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов’язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим кредитним договором сторона відповідача суду не представила. Так само, заперечуючи проти розрахунку заборгованості, стороною відповідача не було надано власного розрахунку. Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов’язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. Таким чином, в межах заявлених позовних вимог простягнення заборгованості за тілом кредиту, суд задовольняє позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» за договором від 18.02.2020 року лише заборгованості за фактично отриманими у позику коштами у розмірі 60 тисяч гривень, а в решті вимог відмовляє з огляду на вищенаведене”, – наголосив суд.
