ПриватБанк вимагає жінку закрити кредитну заборгованість у розмірі 33 995 гривень. Однак вона відмовляється, бо не користувалась кредитними коштами. Про це йдеться у рішенні Фрунзенського районного суду Харкова, опублікованому 19 лютого 2025 року.
25.08.2021 року жінка підписала власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 тисяч гривень. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості вона станом на 29.07.2024 року має заборгованість 33 995 гривень, яка складається з наступного: 27 619 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 6 376 гривень – заборгованість за простроченими відсотками.
Жінка надала суду відклик на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вона приєдналась до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ “ПриватБанк” підписавши заяву від 21 серпня 2021 року. Умови та правила надання банківських послуг договір приєднання, який укладається в порядку, встановленому статтею 634 Цивільного кодексу України, а саме: публічна його частина встановлена банком та розміщена на сайті https://privatbank.ua/terms. Цей договір може бути укладений лише шляхом приєднання клієнта до договору: підписання ним заяви про приєднання до відповідного підрозділу договору про послугу (індивідуальна частина договору або заява про приєднання). Відповідно умов та правил надання банківських послуг АТ КБ “ПриватБанк” термін дії електронного платіжного засобу зазначений на лицьовому боці пластику (місяць і рік). Електронний платіжний засіб чинний до останнього календарного дня зазначеного місяця. Як вбачається з матеріалів справи, термін дії картки спливає 30 вересня 2021 року. Тобто після 30 вересня 2021 року вона не мала технічної можливості використовувати картку, оскільки її дія втратила активність. Тому вважає, що грошовий переказ кредитних коштів 28 червня 2022 року на користь іншої особи в розмірі 27 619 гривень, не міг бути вчинений нею. Дізнавшись про цей факт громадянка звернулась до поліції із заявою про злочин, яку внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов. З жінки на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуть заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.08.2021 року у розмірі 33 995 гривень.
“Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. договору починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов’язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: – 60,0% – для картки “Універсальна”. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 29.07.2024 року має заборгованість 33 995 гривень. Стосовно тверджень відповідача щодо несанкціонованої транзакції позивачем було проведено відповідну перевірку, якою встановлено, що переказ коштів з картки був здійснений шляхом створення платежу в Приват-24. Вхід був здійснений під її авторизацією. При даній процедурі клієнт вводить свої ім’я користувача і пароль та входить у Приват-24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону відповідача та іншої особистої інформації. На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України”, – наголосив суд.
