Жінка втратила з рахунків кошти на загальну суму 99 018 гривень. Вона просила повернути ці кошти, але ПриватБанк вимагає погасити борг за кредитним договором у розмірі 87 692 гривень. Про це йдеться у рішенні Дніпровського районного суду Києва, опублікованому 6 січня 2025 року.
Жінка звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 3 червня 2020 року. Банк свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав кредитну картку, кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту. У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором станом на 23 червня 2024 року вона має заборгованість у розмірі 87 692 гривень.
12 вересня 2024 року жінка подала відклик, в якому просила в задоволенні позову відмовити повністю. 9 березня 2023 року на її телефон в додаток «Приват-24» надійшло п’ять повідомлень АТ КБ «ПриватБанк» про підтвердження списання з її основної (зарплатної) картки коштів на загальну суму 27 460 гривень та з кредитної картки коштів на загальну суму 71 557 гривень. Одразу зв’язатись зі службою підтримки клієнтів банку за номером 3700 не вдалось. При листуванні з банком через чат-бот стало відомо, що кошти з її карток (основної та кредитної) на загальну суму 99 018 гривень були перераховані (списані) на користь сервісу в Казахстані. 21 квітня 2023 року клієнтка направила на адресу банку заяву з вимогою провести службове розслідування, а 19 травня 2023 року заяву з повідомленням про звернення до кіберполіції, в якій просила скасувати нараховані відсотки, штрафи та пені та повернути списані з карток кошти. На ці заяви були надані формальні відповіді, які не містять жодної інформації щодо результатів проведеного службового розслідування. Крім того, громадянка посилається на безпідставність нарахування заборгованості за простроченими відсотками, оскільки є дружиною військовослужбовця, який добровільно вступив до лав ЗСУ.
Що вирішив суд?
Суд відмовив у задоволенні позову. Банк не заперечує того, що платежі не були санкціоновані клієнтом, ним лише стверджується, що авторизація була проведена із введенням всіх даних картки, згідно з правилами МПС банк не має права відмовити у списанні за фактом авторизації та запиту на списання зі сторони МПС. При цьому фінустановою не надано доказів проведення повноцінного службового розслідування для встановлення обставин списання коштів з картки клієнтки.
“Суд приходить до висновку що позов АТ КБ «ПриватБанк» до громадянки про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню з огляду на те, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від її імені, а у разі недоведеності вказаної обставини необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів, беручи до уваги, що відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила про це відповідача та правоохоронні органи”, – наголосив суд.
