Національний банк України запроваджує поняття «миттєвих платежів» за 10 секунд, які запрацюють у січні-березні 2025 року. На законодавчому рівні були посилені вимоги до банків та фінустанов, водночас регулятор затвердив власну постанову, якою зобов’язав платіжні організації створити запаси терміналів та карток.
Президент Зеленський держави 6 листопада підписав зміни до законів, які переглядають функції НБУ та коригують правила роботи ринків фінпослуг (законопроєкт № 11043). Він увійшов до пакета вимог ключового кредитора України — Міжнародного валютного фонду. Ключове нововведення документа — запровадження нового терміна «миттєві платежі». Під його визначення потрапляє переказ, який здійснюється за 10 секунд — оцінюється саме швидкість. Якщо точно — «кредитовий миттєвий переказ», як кваліфікує його НБУ. Так називається переказ, що ініціюється відправником, а загалом поділ такий:
- Кредитовий переказ — ініціюється відправником: ви хочете переказати кошти знайомому, і робите це з карткового рахунку через банківський застосунок.
- Дебетовий переказ — ініціюється одержувачем: мова про історії з автоматичними платежами, на які люди підписуються наперед і не підтверджують щоразу під час відправки грошей. Наприклад, регулярне поповнення якоїсь банки (щомісячний донат на ЗСУ або переказ на рахунок батьків), або щомісячна оплата підписки на Netflix.
Миттєвим вважається платіж, повністю проведений за 10 секунд у будь-яку добу року та час дня та ночі (без вихідних): з огляду на усі перевірки (фінмоніторинг у тому числі), переказ із рахунку ініціатора, зарахування одержувачу та його інформування (смс, push-повідомлення) про надходження. Інформування має бути безкоштовним та безумовним (проводиться, навіть якщо людина не підписувалася на цю послугу). Якщо банк або інша платіжна організація не вкладаються в 10 секунд, то вони зобов’язані повідомити про це відправника і повернути йому суму, що переказується, на рахунок — в початкове положення. Фінансисти пояснили, що це одне з наших зобов’язань задля вступу до Європейського Союзу.
«Миттєві кредитові перекази — загальноєвропейська тенденція. У лютому цього року Рада Європи прийняла регулювання, яке зобов’язує банки запровадити стандарт миттєвих платежів за реквізитами IBAN. Як і в Україні, йдеться про перекази за 10 секунд. І до речі, вже є перші успішні запуски. Наприклад, у серпні 2024 року Національний банк Швейцарії звітував про успішний запуск системи. Згідно з оприлюдненим релізом, на той момент до неї було підключено 60 банків, що охоплювали 95% транзакцій у країні”, — зазначили у пресслужбі Unex Bank.
В українських банках підтвердили тестування регулятором 10-секундних платежів, але також розповіли про проблеми, що виникають у процесі. Їх фіксували під час перевірок на стенді регулятора 25 вересня 2024 року. В результаті НБУ розіслав у банківській системі лист «Про недоліки реалізації миттєвого переказу учасниками СЕП», в якому регулятор наголошував на «негараздах під час обміну інформацією між ЦОСЕП (Центр обробки СЕП), банком-агентом одержувача», а також слабкою зацікавленістю банків у проєкті (7 учасників СЕП взагалі не брали участі у тестуванні).
Коли з’являться миттєві перекази в Україні?
Наразі в Україні не надається послуга «миттєві перекази за 10 секунд». Її вже анонсував НБУ в рамках глобальної трансформації своєї Системи електронних платежів та з переходом із поточної версії СЕП 4.0 на 4.1. Про це регулятор офіційно заявив у своєму річному звіті за 2023 рік. Регулятор відкрито конкурує з VISA та MasterCard, розкручуючи IBAN-платежі (проходять саме через СЕП Нацбанку), які не лімітуються в рамках 150-тисячного обмеження та просуваються регулятором. Головна ж мета НБУ, заявлена відкрито в тому ж звіті 2023 року, — здешевлення переказів. Наразі p2p-перекази обходяться населенню в середньому 1% від суми, а IBAN — 0,5% і бувають безкоштовними. Але, мабуть, «миттєві» можуть бути ще дешевшими. А запустити їх обіцяють у січні-березні наступного року.
«Миттєві платежі можуть стати основою для подальшої трансформації фінансового ринку України, зокрема, для здешевлення платіжних операцій. Використовуючи миттєві платежі, користувачі отримуватимуть кошти на рахунок протягом декількох секунд і зможуть використовувати їх для здійснення наступних платіжних операцій. Запровадження миттєвих платежів в Україні Національний банк планує провести до кінця І кварталу 2025 року», – йдеться у звіті НБУ за 2023 рік.
Зеленський підписав важливий банківський закон
Раніше ми писали, що Зеленський 6 листопада підписав законопроєкт №11043 щодо удосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг. Верховна Рада ухвалила його у другому читанні 8 жовтня. У Нацбанку називали ухвалення законопроєкту №11043 одним із кроків для боротьби з використанням ринку платіжних послуг в протиправних цілях (так звані, схеми з використанням “дропів”). Його прийняття було одним з зобов’язань України перед МВФ.
Цей законопроєкт дозволяє об’єднаним кредитним спілкам залучати кредити від іноземних донорів у валюті. Також доопрацьовано механізм приєднання кредитних спілок, що дозволить багатьом з чинних сьогодні маленьких кредитних спілок продовжити свою діяльність, приєднавшись до більш розвинених та організованих кредитних спілок і так розділити з більш спроможними спілками адміністративні витрати на ведення бізнесу та інше. Також законом уточнено, що для належної ідентифікації суб’єктів помилкових, неналежних платіжних операцій, вжиття заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій надавачі платіжних послуг повинні негайно повідомляти інших надавачів платіжних послуг про таких суб’єктів і такі платіжні операції.
Законом також передбачено внесення змін до статті 130 Земельного кодексу, за якими право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. НБУ здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до Закону «Про Національний банк України». Крім того, закон передбачає:
- можливість фінансовим компаніям, ломбардам і кредитним спілкам надавати платіжні послуги на підставі їхньої основної ліцензії без необхідності отримання окремої ліцензії;
встановити вимоги до регулятивного капіталу небанківських провайдерів платіжних послуг. Конкретні параметри достатності капіталу та порядок його розрахунку визначатиме НБУ. На сьогодні для учасників платіжного ринку є лише одна умова: підтримувати власний капітал на рівні не меншому, ніж розмір статутного капіталу; - збільшення розміру штрафів для надавачів платіжних послуг (у тому числі банків), які будуть зіставні з їхніми доходами. Розмір такого штрафу досягатиме 5% від суми операцій, проведених із порушеннями. Зараз максимальний штраф становить 170 тис. грн;
- закріплення повноважень Нацбанку на проведення перевірок постачальників платіжних послуг не лише офлайн за їх місцеперебуванням, а й в онлайн-режимі. При цьому об’єкт перевірки зобов’язаний надати дистанційний доступ до документів та іншої інформації, яка може бути потрібна НБУ.
