Ощадбанк на основі постанови державної виконавчої служби наклав арешти на рахунки чоловіка та списав 15 548 гривень. Наразі він не в змозі використовувати свої кошти та вимагає компенсацію в розмірі 15 548 гривень. Про це повідомляється в рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 15 липня 2025 року.
З 22 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року чоловік не мав можливості здійснювати видаткові операції з цього банківського рахунку на суму 28 817 гривень внаслідок дій Ощадбанку, оскільки кошти, що надходили на рахунок, включаючи пенсійні виплати та заробітну плату, були заблоковані та списані. 22 квітня 2024 року він отримав від банку повідомлення про арешт поточного (карткового) рахунку в АТ «Ощадбанк» (Київська філія) на суму 28 817 гривень.
У листі від 20 червня 2024 року Ощадбанк проінформував клієнта, що на його поточні (карткові) рахунки накладено арешт, відповідно до: постанови про арешт коштів боржника від 31 травня 2023 року, виданої Шевченківським відділом державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на суму 27 250 гривень; постанови про арешт коштів боржника ВП від 31 травня 2023 року, виданої Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на суму 1 567 гривень. Банк повідомив, що, обробляючи постанови, які надійшли до нього через АСВП (електронно), відповідь автоматично надсилається також через АСВП (електронно). 7 червня 2024 року з його банківського рахунку було списано за ВП кошти у розмірі 13 980 гривень, а 4 липня 2024 року – 1 567 гривень, в цілому 15 548 гривень. За думкою клієнта, арешт на рахунок, що призначений лише для виплат пенсії і заробітної плати, завадив йому отримати ці виплати, що стало порушенням його конституційних прав. Банк порушив норми ст. ст. 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, а відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», він зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 54 гривні за період заборгованості з 22 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року. Крім цього, неправомірні дії банку спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінив у 10 тисяч гривень, і просив суд задовольнити цю вимогу відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України; ст. ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
“Відповідачу була надіслана в установленому законом порядку постанова старшого державного виконавця про арешт коштів боржника від 31 травня 2023 року. Згідно з цією постановою, відповідач наклав арешт на кошти позивача, які обліковуються на рахунку. При цьому твердження позивача, що цей рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, є помилковим, враховуючи укладення між сторонами 14 червня 2013 року додаткового договору № 1 до договору № 1229301 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для отримання заробітної плати/пенсії та здійснення платіжних операцій за дебетово-кредитною схемою, а також положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 11 вересня 2017 року № 89 та норм ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». У банку відсутні підстави для визначення статусу коштів, які обліковуються (надходять/залишились) на рахунку, як соціальних зарахувань. Доводи сторони позивача про неправомірність дій щодо накладення арешту на кошти на рахунку позивача та виконання платіжної інструкції є помилковими, оскільки позивач не врахував положення ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1071, 1074 ЦК України. Також доводи позивача про те, що він фактично був позбавлений можливості користуватися своїми коштами і не мав засобів до існування, є неправдивими, оскільки Закон України «Про правовий режим воєнного стану» дозволяв йому користуватися коштами, які обліковувалися на рахунку, що і було здійснено позивачем. Крім того, вимоги позивача про стягнення пені згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки не доведено належними доказами факт порушення відповідачем прав позивача, а також позивач проігнорував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, вказані в постанові від 25 січня 2022 року по справі № 761/16124/15. Також необґрунтованими є вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди. Кошти у розмірі 15 548 гривень були направлені на погашення заборгованості позивача, як боржника за виконавчими провадженнями”, – зазначили в Ощадбанку.
Яким було рішення суду?
Чоловіку відмовили у задоволенні позову. Суд не виявив неправомірності дій АТ «Державний ощадний банк України» стосовно списання коштів для виконання вимоги державного виконавця.
