Жінка отримала дзвінок від нібито співробітника Київстар. Згодом вона дізналась про існування договору позики на суму 8 тисяч гривень. Громадянка вимагає визнати кредитний договір недійсним. Про це йдеться у рішенні Радомишльського районного суду Житомирської області, опублікованому 24 жовтня 2024 року.
29.02.2024 року під час звернення до працівників служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» жінці стало відомо, що у неї наявний кредит, який був виданий установою 27.10.2023 на суму 8 тисяч гривень. Вона звертає увагу на те, що реквізити по банківській карті, на які здійснено перерахунок коштів за спірним договором не відповідають номеру банківської карти, яка відкрита на її ім’я в АТ КБ «ПриватБанк», що прямо вказує на те, що коштів у сумі 8 тисяч гривень не отримувала. Громадянка зазначає, що укладення спірного договору відбулось поза її волею, оскільки шахраї, скориставшись наявністю її номера телефону, оформили кредит.
З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за заявою жінки від 14.03.2024 року внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 190 КК України, щодо того, що 27.10.2023 року невстановлена особа, зателефонувала до потерпілої, представившись працівником ПрАТ «Київстар» шляхом обману оформила банківський кредит в установі на її ім’я в сумі 8 тисяч гривень, заборгованість по якому станом на 29.02.2024 року складає 15 840 гривень. Як вбачається з відповіді директора установи адресованої дізнавачу поліції між вказаним товариством та громадянкою 27.10.2023 року було укладено онлайн кредитний договір, а перерахування коштів здійснено на картку, при цьому, надати її повний номер не виявляється можливим.
Яке рішення обрав суд?
Позов жінки задовольнили повністю. Суд визнав кредитний договір від 27.10.2023 року недійсним.
“У заяві про укладення спірного кредитного договору від 27.10.2023 року не зазначено даних, які ідентифікують особу позичальника, зокрема число, місяць, рік народження, паспортні дані, РНОКПП та інші, що не свідчить про проходження позичальником повної ідентифікації. Крім того, судом встановлено, що кошти за спірним кредитним договором були зараховані на іншу карту, аніж зазначена в цьому договорі, що безпосередньо підтверджено представником відповідача у наданій відповіді на виконання ухвали слідчого судді від 05.04.2024 року. Отже, беручи до уваги вищенаведені факти та те, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти, що виключає підписання нею спірного кредитного договору через будь-який із зазначених способів та взагалі подання заявки на отримання кредитних коштів. Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивачка будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме нею цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме її в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача, відсутні докази отримання саме позивачкою коштів згідно зі спірним кредитним договором, тому наявні достатні правові підстави для судового захисту прав та інтересів останньої. При цьому, суд зауважує, що саме відповідачеві належало забезпечити захист і конфіденційність інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання, забезпечити безсумнівну ідентифікацію клієнта, моніторинг, виявлення та своєчасне блокування підозрілих операцій. Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову громадянки у повному обсязі”, – наголосив суд.
