Жінка дізналась, що ПриватБанк без її відома оформив кредитну картку. Також з рахунку несанкціоновано знято 32 550 гривень. Про це йдеться у рішенні Хмельницького міськрайонного суду, опублікованому 6 грудня 2024 року.
09.06.2023 року під час перевірки стану карткового рахунку банку через “Приват-24” жінка помітила, що банк без її відома оформив онлайн кредитну картку, яка відображається у мобільному додатку. 12.06.2023 року нею подано заяву до банку стосовно зазначеного факту. Крім цього, 30.04.2023 року невідомою особою було проведено ряд фінансових операцій та несанкціоновано знято з зазначеної карти 32 550 гривень. Вона вважає зазначені дії банку незаконними, тому просить суд визнати неукладеним кредитний договір від 02.03.2023 року між нею та банком, скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції банком за кредитним договором, визнати неправомірними дії банку щодо списання власних коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості за вище зазначеним кредитним договором, згідно з яким оформлено кредитну карту.
“02.03.2023 року клієнтка разом з донькою відвідала Хмельницьке відділення ПриватБанку, звернулася до спеціаліста, де їм видали картки “Універсальна” та “Юніора”, які в той же день були активовані. Надалі 29.04.2023 року, ймовірно клієнтка зайшла по посиланню на фішингову сторінку, де ввела логін і пароль для входу від “Приват-24” (перехід здійснено на сайт з подальшою компрометацією входу під акаунтом “Приват-24” клієнта), при цьому вхід в акаунт було підтверджено IVR дзвінком на номер. Отже, вона самостійно повідомила третім особам свій логін та пароль до системи “Приват-24″. Надалі шахраї 29.04.2023 року підвищили кредитний ліміт по карті та 30.04.2023 року токенізували карту. Транзакції щодо зняття готівки через каси магазинів проведено за допомогою Device type WATCH з NFC-модулем Token requestor description MiPay з токенізованою карткою та вводом пін-коду. Карта була токенізована на Device type WATCH (витяг 9), Token requestor description MiPay, ІР адреса з якої відбувалась токенізація не відома. Разом з тим, банком проводилася робота щодо оскарження транзакцій за правилами платіжної системи та повернення коштів клієнту таким шляхом. В результаті проведеної роботи банком було повернуто 3 187 гривень на карту клієнтки та 8 тисяч філіппінських песо і 4.57 EUR. Таким чином, провівши службову перевірку за викладеними обставинами в позовній заяві, спеціалістами служби безпеки банку встановлено, що зняття коштів з картки клієнтки стало можливим за сприяння розголошення конфіденційних даних клієнткою”, – вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Операції зі зняття коштів з її картки стали можливими лише в результаті розголошення нею персональних даних, відповідальність за які несе саме позичальниця.
“Таким чином, провівши службову перевірку за викладеними обставинами в позовній заяві, спеціалістами служби безпеки банку встановлено, що зняття коштів з картки клієнтки стало можливим за сприяння розголошення конфіденційних даних клієнтки. Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що операції зі зняття коштів з картки позивачки стали можливими лише в результаті розголошення нею персональних даних, відповідальність за які несе саме позичальниця. Суд вважає, що позивачка приховує від суду, що вона передала особисту конфіденційну інформацію третім особам, які надалі заволоділи її коштами, які були на рахунку”, – наголосив суд.
