Жінка володіла двома депозитними рахунками в ПриватБанку. Згодом була подана заява про дострокове завершення договорів і повернення належних коштів, проте відповідь від банку не була отримана. У зв’язку з цим вона вимагає стягнути пеню в розмірі 252 745 доларів та 910 229 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, яке було опубліковане 5 лютого 2025 року.
16 вересня 2012 року між жінкою та ПАТ КБ “ПриватБанк”, правонаступником якого є АТ “Комерційний банк “ПриватБанк”, було укладено договір № SAMDN80000728829937 про банківський вклад “Депозит VIP” на 6 місяців в іноземній валюті на суму 111 637 доларів. Загальна сума коштів на рахунку за договором № SAMDN80000728829937 станом на 12 березня 2014 року, згідно з довідкою ПАТ КБ “ПриватБанк” № 1289222, становила 197 340 доларів. Додатково, 20 листопада 2012 року було укладено ще один договір банківського вкладу № SAMDN01000730754308, який також передбачав “Депозит VIP”, на 6 місяців у національній валюті з сумою вкладу 350 тисяч гривень. Загальна сума на рахунку за цим договором на 12 березня 2014 року становила 943 854 гривень. 26 серпня 2015 року жінка направила до банку заяву про дострокове розірвання договорів та повернення боргу, але у відповідь жодної реакції не було.
Рішенням Дарницького районного суду Києва від 1 липня 2016 року у справі № 753/23666/15, підтвердженим ухвалою Апеляційного суду Києва від 22 листопада 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року, частково задоволено позовні вимоги жінки до ПАТ КБ “ПриватБанк”. Було стягнуто з банку на її користь суму боргу за договором № SAMDN01000730754308 з урахуванням відсотків у розмірі 1 379 135 гривень та суму боргу за договором № SAMDN80000728829937 в розмірі 240 709 доларів. Таким чином, рішення Дарницького суду у даній справі було виконане – борг за договором № SAMDN01000730754308 був сплачений 7 листопада 2019 року, а борг за договором № SAMDN80000728829937 – 20 листопада 2019 року. Оскільки банк не виконав її вимогу повернути вклади та нараховані відсотки, зафіксовані у рішенні суду, вона вважає за доцільне згодом стягнути пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” за кожен день прострочення, враховуючи строки спеціальної позовної давності.
“Датою виконання банком судового рішення у справі № 753/23666/15 вважається 1 листопада 2019 року. Підтвердження про стягнення та сплату коштів відповідачем надано у відповідній виписці, яка підтверджує факт списання коштів. Позивачем було нараховано пеню за договором № SAMDN01000730754308 в іноземній валюті, що не передбачено чинним законодавством України. Заявлений розмір пені є явно завищеним та не відповідає принципам справедливості та добросовісності, що є складовими елементами верховенства права”, – зазначили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Відповідно до умов банківських вкладів № SAMDN01000730754308 та № SAMDN80000728829937, а також з огляду на право вкладника на дострокове розірвання, договори вважаються розірваними з 7 вересня 2015 року (враховуючи банківські дні). У цьому зв’язку пеня за договорами, згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, не нараховується.
“Відповідно до матеріалів справи, умовами договорів № SAMDN01000730754308 та № SAMDN80000728829937 передбачено можливість дострокового розірвання на вимогу вкладника. Під час розгляду було встановлено, що заява позивача про розірвання договорів була отримана банком 2 вересня 2015 року. Враховуючи наявність передбаченого права на дострокове розірвання, ці договори вважаються розірваними з 7 вересня 2015 року. Отже, з 7 вересня 2015 року пеня не нараховується відповідно до закону. Оскільки позивач заявляє про стягнення пені у розмірі трьох відсотків за день прострочення, суд, оцінюючи всі наявні докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню”, – підсумував суд.
