Жінка втратила з рахунку 75 300 гривень та звернулась до ПриватБанку з вимогою повернення коштів. Там вказують, що спірні платежі було створено в системі дистанційного обслуговування клієнтів “Приват-24”, створити такий платіж можливо лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації клієнтки, яку вона зобов’язана не передавати іншим особам. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду Чернігова, опублікованому 19 листопада 2024 року.
02.04.2024 року з рахунку жінки відбулось несанкціоноване списання коштів в розмірі 75 300 гривень. Вона повідомила співробітників ПриватБанку про шахрайські дії та звернулась з відповідною заявою до поліції. У травні 2024 року громадянка отримала відповідь, у якій банк повідомив, що не може повернути кошти, оскільки не вбачає підстав та вказує, що спірні платежі було створено в системі дистанційного обслуговування клієнтів “Приват-24”, створити такий платіж можливо лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації клієнтки, яку вона зобов’язана не передавати іншим особам.
“Позивачкою не доведено наявність протиправних дій співробітників банку, які б призвели до незаконного використання персональної конфіденційної інформації клієнтки, що завдали матеріальних збитків відповідачу”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона негайно не повідомила банку про вчинення спірних транзакцій.
“Втрата облікової інформації відбулася ще 2 квітня 2024 року під час надання доступу сторонньому пристрою, яким і було вчинено спірні транзакції, а повідомлення на лінію 3700 про шахрайство надійшло лише 3 квітня 2024 року – це є порушенням обов’язку користувача з негайного повідомлення, що виключає покладення на банк відповідальності. Таким чином, до суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення позивачки до банку і що перешкоджало її це зробити одразу після проведення спірних транзакцій, якщо вона їх не робила. За таких обставин, суд бере до уваги, що саме на позивачку покладено обов’язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов’язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення”, – наголосив суд.
