ПриватБанк виставив чоловіку заборгованість за кредитом у розмірі 40 841 гривні. Однак він відмовляється, адже сплатив 87 355 гривень. Про це йдеться у рішенні Ленінського районного суду Полтави (юридична назва суду), опублікованому 19 жовтня 2023 року.
Чоловік звернувся до АТ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку із чим підписав заяву б/н від 04.01.2006 року. Йому було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який надалі збільшився до 10 тисяч гривень. В процесі користування кредитним рахунком він не надав банку своєчасно кошти для погашення заборгованості за договором. У зв’язку із порушенням зобов’язання станом на 21.02.2022 року наявна заборгованість у розмірі 40 841 гривні, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту 30 043 гривень заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України 10 798 гривень.
Чоловік подав відклик на позовну заяву, в якому заперечуючи проти заявлених вимог, просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк». Фінустанова пропустила строк звернення до суду із позовом, оскільки він припинив оплату у липні 2018 року; в анкеті-заяві позичальника процентна ставка не визначена, умови договору про встановлення відповідальності у виді штрафу, пені та їх розміру відсутні; наданий банком витяги з Умов та правил не містить підтверджень, що саме їх розумів позичальник та ознайомився з ними, підписуючи анкету. Також позичальником сплачено 87 355 гривень, з яких частина коштів банком безпідставно зараховано як сплату відсотків за користування кредитом, сплату штрафу та пені, тому наявна переплата в розмірі 15 484 гривень, що підтверджується випискою банку. Оскільки умовами кредитного договору, укладеного між сторонами не було передбачено сплати відсотків, комісії, штрафу, сплачені ним кошти мають враховуватись як такі, що сплачені на погашення заборгованості за кредитом.
Розгляд справи
Суд з’ясував, що чоловік прохав відкрити рахунок та надати кредитну карту із сумою кредитного ліміту 4 тисячі гривень, базовою процентною ставкою 3 % та щомісячним погашенням заборгованості платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості. Суд зазначає, що інші умови кредитування цією заявою передбачені не були, зокрема, інший розмір процентних ставок, комісії, пеня та штрафи. Разом з позовною заявою АТ КБ«ПриватБанк» надав розрахунок заборгованості за договором б/н від 04.01.2006 року, з якого вбачається, що у нього відсутня заборгованість за тілом кредиту, відсотками. Розмір заборгованості за простроченим тілом становить 30 043 гривень, розмір заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК 10 798 гривень. Тіло кредиту – це сума, яку позичальник фактично отримує на руки. У неї входить тільки основний борг. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув. У заяві позичальника від 04.01.2006 року плата за прострочене тіло кредиту не визначена, крім того, в матеріалах справі відсутні докази можливості його нарахування. Разом з тим, банк, пред’являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з нього лише прострочене тіло кредиту. Вказане свідчить про безпідставність вимог про стягнення простроченого тіла кредиту через відсутність передбаченого обов’язку клієнта по їх сплаті, оскільки доказів того, що він брав на себе зобов’язання щодо сплати простроченого тіла кредиту банком доведено не було.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив у задоволенні позову. ПриватБанк не надав доказів наявності у чоловіка заборгованості та підстав нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, тоді як відсутня заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
“Позивачем не розкрито таке поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту», його правова природа та підстави нарахування не передбачені змістом заяви, яку підписав відповідач, що, виключає підстави для покладення на споживача банківських послуг обов’язку по його поверненню. Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. При цьому суд звертає увагу на межі розгляду справи. Так, звертаючись до суду позивач прохає стягнути виключно заборгованість за простроченим тілом кредиту, згідно із підписаною відповідачем заявою сторонами була погоджено базову процентну ставку 3 %, інших процентних ставок, нарахування пені, сплати штрафів та комісії, а також підстави нарахування простроченого тіла кредиту, умови заяви не містять, за наданим банком розрахунком заборгованості по поточному тілу кредиту та відсотками відповідач не має, а згідно із випискою (без врахування суми 10 601 гривні скасування штрафів за минулі періоди згідно з рішенням банку) відповідачем було використано 57 473 гривень кредитних коштів, а повернуто 76 618 гривень. Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених вимог суд не знаходить підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, а перевірити наявність заборгованості та визначити її розмір, виходячи з умов, передбачених в заяві від 04.01.2006 року, з огляду на надані докази суд позбавлений процесуальної можливості”, – роз’яснив суд.
