Жінку просять повернути борг за кредитом у розмірі 120 790 гривень. Однак вона вказує, що не користувалась коштами, а за фактом їх зняття невідомими особами звернулась до поліції. Про це йдеться у рішенні Тернівського районного суду Кривого Рогу, опублікованому 7 жовтня 2024 року.
ПриватБанк вимагає стягнути з жінки заборгованість за кредитним договором від 25.08.2020 року в розмірі 120 790 гривень. Однак вона вказує, що 26.07.2023 року на телефон “Приват-24” прийшло повідомлення, що на кредитну картку зайшла сума 60 тисяч гривень, що її збентежило. Потім через два дні знову прийшло повідомлення, що на неї знову банк перерахував ще 40 тисяч гривень, тобто на її кредитній картці стало в загальній сумі 100 тисяч гривень. Тому на другий день громадянка поїхала до відділення «ПриватБанку» та в оператора запитала, чому їй надійшли кошти в загальній сумі 100 тисяч гривень. Оператор відповіла, що нічого страшного не має, оскільки в нашій державі оголошено воєнний стан, банк самостійно прийняв рішення, щоб допомогти своїм клієнтам банку підвищити суми кредитних ліній. Далі приблизно 10.08.2023 року зайшла в магазин, де хотіла розрахуватися на касі кредитною карткою, однак касир сказала їй, що операція не пройшла оскільки висвічує, що картка заблокована. У ПриватБанку повідомили, що це шахраї, тому потрібно змінити картку, їй видали картку і попрохали не користуватися цією карткою протягом доби. 12.08.2023 знову прийшло повідомлення, що з кредитної картки знято 97 тисяч гривень і на рахунку картки залишилось 3 тисячі гривень, на що вона одразу зателефонувала до поліції, що у неї з кредитної картки знято кошти у сумі 97 тисяч гривень, невідомими особами.
“Позивач пропустив процесуальні строки для звернення до суду та загалом, фактично ніякого договору відповідачка не бачила з ним не ознайомлювалася та не підписувала. В додатку наданих банком копій до позовної заяви вбачається, що при оформленні заяви 25.08.2020 року вона підписувала дану заяву, але там не вказано, що кредитна лінія надається до 200 тисяч гривень. В копії заяви від 10.08.2023 року, де вже вказана кредитна лінія до 200 тисяч гривень, є підпис схожий на її, але вона вважає, що він підроблений, а тому, на її думку, потрібно буде проводити судову почеркознавчу експертизу. 07.05.2023 року слідчий пояснив, що справа знаходиться у нього в провадженні, ним відпрацьовуються ще декілька версій по епізодах та надав довідку про те, що досудове розслідування триває та проводяться заходи щодо встановлення осіб, які причетні до вчинення даного злочину, тому враховуючи вказані обставини відповідач просить відмовити в задоволенні позову”, – вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов. З неї на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнуть заборгованість за кредитним договором від 25.08.2020 року станом на 16.04.2024 року в розмірі 120 790 гривень, що складається з: 95 837 гривень заборгованість за тілом кредиту та 24 952 гривень заборгованість за простроченими відсотками.
“Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Посилання відповідача про надходження 26.07.2023 року та 27.07.2023 року на її рахунок коштів в загальній сумі 100 тисяч гривень та несанкціоновані перекази та зняття готівки за її картковим рахунком в розмірі 97 тисяч гривень не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки з виписки за договором вбачається, що в період з 25.07.2023 року по 15.08.2023 року надходжень в розмірі 100 тисяч гривень не було, та 12.08.2023 року з картки було проведено два платежі: 47 тисяч гривень та 49 тисяч гривень в магазині Stroifah, Kryvyi Rih, що свідчить про користування відповідачем отриманими коштами. Тим паче відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували, що вона в період з 26.07.2023 року зверталася до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення коштів, з метою захисту свого порушеного права як споживача банківських послуг. Тому, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для звільнення відповідачки від обов’язку належного виконання зобов’язання та виконання умов та правил про надання банківських послуг, відсутні, тому саме вона повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій”, – наголосив суд.
