Чоловік дізнався, що ПриватБанк заблокував його рахунки. Обмеження наклали на підставі висновку фінансового моніторингу. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 2 грудня 2024 року.
Чоловік помітив, що відкриті у ПриватБанку рахунки заблоковані, жодних дій із керування власними коштами на цих рахунках він здійснити не міг. На його звернення з запитом до банку, останнього було повідомлено, що 22.07.2022 року, банком було направлено повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, з посиланням на приписи ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». Він зазначає, що банк не надав жодних письмових доказів на підтвердження підставності встановлення неприйнятно високого ризику, тому передбачувані посилання банку на наявність підстав для припинення правовідносин сторін, у зв’язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику вказує на невідповідність такого одностороннього правочину положенням ст. 203 ЦК України, а отже, через приписи ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним.
“За результатами перевірки, АТ КБ “ПриватБанк” прийшов до висновку, що фінансові операції та дії ТОВ “Гаумарджос” та пов’язаних з ним осіб є підозрілими за ознакою, визначеною ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку 6 “Посилені заходи належної перевірки клієнта” Положення про здійснення банками фінансового моніторингу. Таким чином, обслуговування ТОВ “Гаумарджос” та пов’язаних з ним осіб, характер або наслідки їх фінансових операцій несли (як було встановлено) реальну або потенційну небезпеку використання АТ КБ “ПриватБанк” з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, щодо відповідних осіб було прийнято банком рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин і закриття рахунків на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Після прийнятого рішення АТ КБ “ПриватБанк” про розірвання ділових відносин з позивачем, на його поштову адресу банком було скеровано повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 22.07.2022 року. Таким чином, спірний правочин відповідає вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України та вчинений АТ КБ “ПриватБанк” з дотриманням усіх вимог законодавства про фінансовий моніторинг”, – заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Односторонній правочин ПриватБанку про відмову від ділових відносин з ним відповідає чинному законодавству.
“Односторонній правочин банку про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем відповідає приписам статті 15 Закону України Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, Положення №65 Про здійснення банками фінансового моніторингу та внутрішнім документам банку щодо фінансового моніторингу, які прямо наділяють банк обов’язком відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів. Щодо документів, які долучив позивач в спростування обставин на які посилався банк, суд прийшов до висновку, що дані документи не доводять джерела походження коштів, оскільки станом на день ухвалення рішення про відмову від ділових відносин, доказів укладення основного договору купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі, не було. Відтак, певною мірою вбачається, що проведена позивачем та пов’язаних з ним осіб операція з перерахування коштів має складний та нетиповий характер, та у спірних платежах не було включено суму ПДВ. Крім того, частина наданих позивачем доказів датовані пізніше ніж відповідачем прийнято рішення та вчинено спірний правочин, що унеможливлює їх врахування під час розгляду спору. Таким чином, надані докази позивачем вказують на його певний дохід в сукупності, однак не вказують на факт неправомірності дій банку під час прийняття рішення про відмову від підтримання ділових відносин та закриття рахунку. Окрім цього, обставини правомірності рішення банку підтверджується і рішенням Господарського суду Києва від 19.03.2024 року у справі 910/14990/23 та від 28.08.2024 року у справі 910/18278/23, якими досліджувались обставини перерахування коштів ТОВ “Гаумарджос” та ТОВ «Сієста.юа». Суд прийшов до висновку, що односторонній правочин банку про відмову від ділових відносин з позивачем відповідає чинному законодавству, а тому підстави для визнання недійсним такого одностороннього правочину, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, відсутні”, – наголосив суд.
