Вдова колишнього працівника СБУ подала позов до Пенсійного фонду. Вона вказує, що загальна сума нарахованої й не виплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 становить 150 398 гривень, тому просить стягнути цю суму у ПФУ. Це відображено у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яке було опубліковане 29 жовтня 2025 року.
Жінка є дружиною померлого. У зв’язку із його смертю на її заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області внесло її дані до Реєстру судових рішень у справі № 260/2842/21 від 20.09.2021 та у справі № 260/10540/23 від 29.01.2024. Це підтверджено листом ПФУ від 19.06.2025. У цьому ж листі зазначено, що рішення суду не виконані, і кошти у розмірі 150 398 гривень не були виплачені. Такі обставини невиконання судових рішень протягом багатьох років позбавляли її чоловіка законних засобів до існування та порушували його права. Чоловік був звільнений із органів Служби безпеки України 23.07.1996 року, маючи стаж 24 роки 8 місяців та 18 днів.
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов жінки. З Державного бюджету України на її користь буде стягнено 79 907 гривень за невиконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду та 4 тисячі гривень за відшкодування моральної шкоди.
“У позові зазначено і не спростовано відповідачем, що виплата заборгованості за пенсією спадкоємцю не була проведена. Обидві сторони підтверджують невиплату доплати позивачу. Спадкоємець вимагає стягнення індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних на прострочену суму. За справою № 260/2842/21 від 20.09.2021 за період з 20.10.2021 по 06.08.2025, загалом становить – 10 525 гривень 3% річних – 56 212 гривень інфляційних втрат. По справі № 260/10540/23 від 29 січня 2024 року, за період з 28.02.2024 по 06.08.2025, сума складає – 2 503 гривень 3% річних – 10 665 гривень втрат від інфляції. Загалом 3% річних становлять 13 029 гривень та втрати від інфляції 66 878 гривень, які підлягають стягненню. Контррозрахунку з боку відповідача не надано. Під час судового розгляду обставини, на які посилався позивач, а також факт спричинення моральної шкоди підтверджуються доказами, які суд визнає належними та допустимими, оскільки вони логічно пов’язані між собою”, – підкреслив суд.
