Жінка вирішила отримати витяг з державного Реєстру речових прав на нерухоме майно. Для цього вона звернулася до ЦНАПу, але їй відмовили у видачі цього документа, оскільки в «старому» реєстрі право власності на 20/100 часток домоволодіння її ім’я не співпадало із записом у паспорті. Про це свідчить рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області, опубліковане 18 липня 2025 року.
На підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.12.1981 року відповідно до рішення виконкому Долинської міської ради від 10.12.1981 року, жінці 21.12.1981 року було зареєстровано право власності на 20/100 часток домоволодіння. Проте, під час видачі вказаного свідоцтва у ньому була допущена помилка в написанні її імені, що не відповідало даним паспорта громадянина України. Вона вважає, що ця помилка сталася через неправильний переклад імені з російської на українську. Внаслідок цієї помилки виникла розбіжність між документом, який підтверджує її особу, та правовстановлюючим документом на нерухоме майно, виданим на її ім’я. У 2022 році її син знищив майже всі документи, включаючи вказане свідоцтво про право власності, а також витяг про реєстрацію прав власності й технічний паспорт на домоволодіння. Для відновлення цих документів вона звернулася в Івано-Франківське ОБТІ, де їй виготовили технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями, видали довідку про технічні характеристики даного домоволодіння та надали копію договору купівлі-продажу цього майна. Після цього вона знову звернулася до Долинського ЦНАП для отримання витягу з державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, але отримала відмову у видачі документа через невідповідність імен. Оскільки в позасудовому порядку неможливо виправити ці помилки, які ускладнюють оформлення спадщини, вона вирішила звернутися до суду.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. Він вирішив встановити юридичний факт, що всі документи, видані на її ім’я, належать громадянці, зокрема свідоцтво про право власності на 20/100 часток домоволодіння.
“Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності, виданому 18.12.1981 року згідно з рішенням виконкому Долинської міської ради від 10.12.1981 року № 525 та у договорі купівлі-продажу від 22 квітня 1975 року № 010354 були допущені помилки в написанні імені заявниці. Встановлення факту належності правовстановлюючих документів має для заявниці юридичне значення, оскільки це необхідно для реалізації її права на спадкове майно. Проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що вони підтверджують той факт, що всі документи, видані на її ім’я, належать позивачці, зокрема свідоцтво про право власності на 20/100 часток домоволодіння, тому її заяву слід задовольнити та встановити цей юридичний факт”, – наголосив суд.
