В Україні наприкінці жовтня ситуація на валютному ринку залишатиметься в межах дії режиму “керованої гнучкості”. Офіційний курс станом на початок листопада опиниться на позначці 41,3-41,5 гривні за долар. Тобто головний підсумок двох місяців осені полягатиме в незначній девальвації гривні, яка порівняно з серпнем не перевищить 1%. Про це у коментарі УНІАН розповів начальник департаменту казначейства “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.
За словами Лєсового, валютний ринок залишатиметься відносно стабільними вплив інфляції на нього залишиться мінімальним, а будь-які об’єктивні зміни курсу будуть згладжені політикою регулятора, спрямованої на досягнення та втримання рівноваги між попитом і пропозицією.
“Для порівняння: рівень інфляції з початку року за підсумками жовтня може досягти 8,3-8,5% (2-2,5% за вересень-жовтень), тобто курсові зміни завдяки Нацбанку відбуваються із “запізненням”, що позитивно позначається на ринку, адже вдається уникнути надмірного ажіотажу”, – зазначив Лєсовий.
Він прогнозує, що протягом наступного тижня головні показники валютного ринку залишаться відносно сталими:
- коридори валютних змін: 41,1-41,5 гривні за долар та 45-47 гривень за євро (на міжбанку) та 41,2-41,7 гривні за долар та 45-47,5 гривень за євро (на готівковому ринку),
- щоденні курсові зміни: на міжбанку — до 0,1-0,2 гривні, у комбанках — до 0,3-0,5 гривень, в обмінних пунктах — до 0,5 гривень,
- середня різниця між курсами міжбанку і готівкового ринку: залежно від валюти до 0,3-0,5 гривень,
- тижневі курсові відхилення очікуються в межах 2% від початкового понеділкового курсу.
“Щодо загальної ситуації на валютному ринку у листопаді, то варто очікувати, що головні курсові коливання відбуватимуться в межах 41,2-41,8 гривні за долар та 45,3-47,3 гривні за євро (на міжбанку) та 41,3-42 гривень за долар та 45,5-47,8 гривні за євро (на готівковому ринку). Але основні зміни відбуватимуться у вужчих межах: 41,5-41,9 гривні”, – сказав Лєсовий.
Водночас є декілька чинників, від впливу яких залежатиме поточна курсова ситуація, насамперед це економічні обставини, з яких можливо найголовнішим будуть:
- Рівень інфляції (рівень споживчих цін, динаміка цінових змін).
- Обсяг отримуваної макрофінансової допомоги (щомісяця Україна потребує до 3 мільярди доларів, а від початку року країна отримала лише 69% від запланованого обсягу допомоги).
- Події на фронті та енергетичні обставини (ці непрямі чинники в поєднанні з економічними факторами потенційно можуть тиснути на ринок, збільшуючи попит на валюту).
“Таким чином, перетин жовтня та листопада не стане надзвичайним: загальна ситуація на валютному ринку залишатиметься до міри контрольованою через активність Нацбанку, що продовжить “гасити” надмірний попит валютними інтервенціями. Проте протягом листопада поступово курсові показники можуть зростати, впритул наблизившись до 42 гривень – до максимального рубежу, передбаченого у державному бюджеті на поточний рік”, – резюмував Лєсовий.
Як функціонує валютний ринок України
На валютному ринку України в умовах війни та високих видатків Уряду на оборону зберігатиметься структурний дефіцит валюти, який буде покривати НБУ з резервів. Про це в інтерв’ю виданню “Останній капіталіст” сказав директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський, пише “РБК-Україна”.
Як повідомив Лепушинський зараз НБУ проводить політику “керованої гнучкості” курсу. Вона полягає в тому, що курс реагує на те, як змінюється баланс попиту і та пропозиції на валютного ринку. Однак специфіка Україну в тому, що економіка перебуває під впливом війни.
“У нас значний дефіцит бюджету об’єктивний, бо в нас значні потреби бюджету. Відповідно ці гроші, якими держава фінансує в тому числі обороноздатність і інші свої функції, вони потрапляють на валютний ринок в тому числі”, – сказав Лепушинський.
Як зазначив Лепушинський, відповідно, поки буде дефіцит бюджету, “курс свого рівноважного рівня сам не знайде, тобто все одно потрібно втручання Національного банку”.
“У нас постійно буде структурний дефіцит валюти. Допоки, скоріш за все, в нас така економіка у стані війни і великі видатки бюджету, дефіцит валюти буде зберігатися”, – додав банкір.
Керована гнучкість Лепушинський повідомив, що для валютного ринку важливо, щоб не формувалася певна впевненість, що курс буде рухатись в одному напрямку, оскільки він якщо він буде рухатись в одному напрямку і всі очікують, що він буде рухатись в тому напрямку, значить буде рости попит на валюту та вимиватися резервами НБУ.
“Задача НБУ формувати очікування на валютному ринку що курс може рухатися в двох напрямках. І як ми бачимо, він і рухається в двох напрямках. Наша задача забезпечити, щоби курс рухався. Коли цей дефіцит зменшиться, щоб він укріплювався, коли розширюється, щоб він відповідно рухався в бік знецінення і щоби оця імовірність вона існувала як укріплення, так і знецінення”, – додав банкір.
