На телефоні жінки зникла мережа, вона звернулась до Київстару аби замінити SIM-карту, де їй повідомили, що номер заблоковано. Згодом вона дізналась, що на неї набрали кредитів на загальну суму 64 600 гривень. Громадянка вимагає визнати кредитні договори недійсними. Про це йдеться у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, опублікованому 30 жовтня 2024 року.
26.11.2022 року жінка помітила, що на екрані телефону в позначці мережі з’явився надпис «немає зв’язку». 27.11.2022 року вона звернулась до магазину «Київстар» для заміни SIM-карти, де їй повідомили, що номер заблоковано.
“28.11.2022 року жінка звернулася до відділення ПриватБанку. Користуючись послугами АТ КБ «ПриватБанк» в неї були дві фізичні картки банку, якими вона користувалась. Дані картки не були втрачені чи загублені, жодних паролів, пін-кодів, термінів дії карток чи CVV кодів стороннім особам не повідомляла. Разом з тим, у службі безпеки ПриватБанку їй видали виписку з рахунку на її ім’я за двома номерами, але фізичних карток з такими номерами від АТ КБ «ПриватБанк» не отримувала, жодних документів для отримання таких карток не підписувала та згоди на їх відкриття не давала. Після спілкування зі службою безпеки ПриватБанк громадянка звернулася до відділу поліції для написання заяви про вчинення шахрайських дій стосовно неї”, – вказується у матеріалах справи.
Жінка завантажила довідку з сайту Українського бюро кредитних історій, згідно з якою дізналась, що шахраї оформили картки на її ім’я та кредити у різних фінустановах на загальну суму 64 600 гривень. 02.12.2022 року жінка отримала витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2022 року за ч. 1 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. На даний час розслідування кримінального провадження триває.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не надала доказів на підтвердження своїх вимог, а відтак нею не доведено у встановленому законом порядку недійсність договору кредитної лінії та наявність підстав для виключення відомостей про грошове зобов’язання з Українського бюро кредитних історій.
“Один з кредитних договорів підписаний із застосуванням електронного підпису, а саме одноразового ідентифікатора LL315218, що був надісланий на номер мобільного телефону. Посилання позивачки на той факт, що зазначений номер мобільного телефону їй не належить суд не бере до уваги, оскільки нею не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вказаного. З аналогічних міркувань суд не бере до уваги посилання про неналежність їй карток. Так, вона не надала доказів на підтвердження того, що вказані банківські картки не отримувала та не підписувала жодних документів для їх отримання. Не містить цивільна справа і доказів її звернення до банківської установи з метою встановлення обставин відкриття на її ім’я указаних платіжних банківських карток, проведення службової перевірки банківською установою у зв’язку зі встановленням фактів незаконного зарахування чи списання коштів з указаних банківських рахунків та її результатів. Водночас у п. 14. Договору № 8022990 від 26.11.2022 року, що не заперечується самою позивачкою, вірно вказано іншу її персональну інформацію, а саме РНОКПП, паспортні дані та адресу її проживання і реєстрації. Посилання на те, що за фактом укладення ряду кредитних договорів від її імені за її заявою відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство) суд оцінює критично, оскільки сам факт наявності кримінального провадження не може свідчити, з огляду на презумпцію невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. При цьому, суд звертає увагу, що дане провадження не є закінченим та не встановлено інших обставин укладення кредитного договору, що є предметом розгляду справи, від імені позивачки”, – наголосив суд.
