Співробітники ДТЕК виявили порушення за адресою жінки, внаслідок чого була донарахована вартість не облікованої електричної енергії у сумі 69 344 гривень. Жінка стверджує, що своє зобов’язання щодо оплати виконує належно. Це було зазначено у рішенні Фастівського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 27 серпня 2025 року.
14 вересня 2021 року, під час перевірки за вказаною адресою, фахівці ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» виявили відхилення від Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312. Було зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі ОСР з відхиленням від затвердженої схеми обліку. Самовільне підключення було виконано кабелем від ввідного кабелю перед електролічильником, який знаходився під штукатуркою, до безоблікової розетки прихованим способом, що унеможливлювало виявлення під час контрольного огляду. Для з’ясування місця підключення застосовували молоток та частково демонтували оздоблювальні матеріали, зокрема, штукатурку. Спожита електрична енергія не врахована. Споживачу було продемонстровано порушення. За результатами перевірки був складений акт порушення. Вартість не облікованої електричної енергії через порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії становить 69 344 гривень. На цю суму нараховано інфляційні втрати та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України з 27.11.2021 року по 29.12.2021 року у розмірі 188 гривень.
У своїх письмових поясненнях жінка зазначила, що не здійснювала жодних дій, які б призвели до необлікового споживання електричної енергії і впевнено виконує свої зобов’язання з оплати. Вважає дії працівників ДТЕК в процесі складання акту неправомірними, а сам акт — незаконним. Громадянка є особою, що постраждала від Чорнобильської катастрофи 4 категорії. При підписанні акту вона вказала, що не розуміє, що там прописано, та пояснила, що не робила жодних порушень. Будинок їй подарували, і вона сама жодних монтажних робіт не виконувала. Навпаки, роботи з заміни та підключення лічильника у 2012 році проводили працівники РЕС, які також перевіряли проводку та розетки. Крім того, немає доказів того, що електрична енергія споживалася необлікованим способом, оскільки вона не використовувала безоблікову розетку взагалі. Розетка не працювала, вона розташована поряд з лічильником, не була прихована та маскувалася. Також розмір так званого необлікованого електроспоживання за однією розеткою значно перевищує фактичне споживання. На її думку, розрахунок проведено неправильно, акт складено з численними порушеннями, тому вона просила відмовити у задоволенні позову.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі». З жінки на користь ДТЕК стягнуть вартість безобліково використаної електричної енергії з урахуванням інфляційних витрат у сумі 69 344 гривень та 3% річних за період з 27.11.2021 року по 29.12.2021 року у сумі 188 гривень.
“Матеріалами справи підтверджено вчинення відповідачкою порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме, самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку кабелем від ввідного кабелю, перед електролічильником, під штукатуркою до безоблікової розетки, прихованим способом. Рішення комісії з розгляду акту від 14 вересня 2021 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом №002 від 04.10.2021 року, є законним, а розрахунок вартості не облікованої електроенергії у сумі 69 344 гривень проведено відповідно до п. 8.4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року. При цьому, не було встановлено помилковість розрахунку обсягу вартості недооблікованої електроенергії. Оскільки відповідачка прострочила виконання фінансових зобов’язань перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», суд вважає, що позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 27.11.2021 року по 29.12.2021 року у сумі 188 гривень. Наданий позивачем розрахунок судом був перевірений. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі”, – зазначив суд.
