Після перемоги Дональда Трампа у російського правителя Володимира Путіна, схоже, не залишилося стимулів про щось домовлятися з чинним президентом США Джо Байденом та його командою. Від новообраного американського лідера чекають набагато цікавіші пропозиції, ніж демократи. А поки що, в період умовного лихоліття в Білому домі, Кремль може загострити ситуацію в Україні – наприклад, спробувати добити її енергетику. Про це у колонці для Financial Times розмірковує Олександр Габуєв, директор Євразійського центру Carnegie Russia у Берліні.
У західних столицях найбільше побоюються, що Трамп різко знизить підтримку України проти російської агресії, вважає Габуєв. Він пообіцяв швидко припинити війну, а його близькі соратники висунули пропозиції, які дозволили б заморозити бойові дії на нинішніх лініях зіткнення.
Це залишило б 20 відсотків території України окупованими без значущої гарантії, що Росія не вдереться пізніше.
Водночас поштовх до припинення вогню не означає, що США приймуть максималістську вимогу Путіна щодо фактичного підпорядкування України Росії, йдеться у матеріалі на сайті FT.
Навіть за наявності недосконалого режиму припинення вогню та поза межами слизького питання про членство Києва в НАТО, США можуть вжити заходів, щоб гарантувати, що Україна виживе як суверенна держава, включаючи надання зброї та навчання, а також інвестування у звичайні можливості стримування Києва. Якщо їх послідовно застосовувати протягом тривалого періоду після закінчення бойових дій, ці заходи можуть зробити вартість нової війни проти України непомірно високою для Росії, наголошує експерт.
Проте у Путіна, на думку Габуєва, також можуть бути причини тимчасово погодитися на недосконалу мирну угоду. Військовій машині Кремля потрібен тайм-аут, щоб переозброїтися та відновити свій наступальний потенціал. Кремль може сподіватися, що як тільки Трамп зможе претендувати на мантію миротворця, його пріоритети зміняться, його адміністрація буде розтягнута в різних напрямках, Україна залишиться в стані поступового розпаду, а європейці будуть надто розділені, щоб взяти на себе ініціативу надання достатньої допомоги Києву.
“Обрання (Трампа) позбавляє Путіна стимулів суттєво взаємодіяти з чинною адміністрацією в той час, що залишився. Путін сподівається отримати від Трампа кращу угоду, якщо не ідеальну. В адміністрації Байдена небагато, якщо взагалі є, “батогів”, щоб змусити його укласти угоду, яка є кращою для Києва, ніж потенційна угода за посередництва Трампа”, – вважає експерт.
Крім того, на думку Габуєва проміжний період у Білому домі створює багато власних ризиків: наприклад, спокуса для Путіна знищити те, що залишилося від української енергетичної інфраструктури цієї зими, тим самим створивши більше важелів для майбутніх переговорів. Знищення цієї загрози вимагає тихої дипломатії з Кремлем, до якої можуть бути залучені як команда Байдена, так і команда Трампа, допускає експерт.
У Кремлі очікують, що президентство Трампа стане подарунком для РФ, як в Україні, так і за її межами. Публічно російське керівництво залишається настороженим щодо своїх очікувань щодо нової адміністрації. Якщо, наприклад, Трамп намагатиметься знизити світові ціни на нафту до 50 доларів за барель, це може створити довгострокові виклики системі правління Путіна. Але Кремль може сподіватися, що перешкоди, які Трамп створить для європейських союзників Вашингтона, компенсують потенційні недоліки, пише Габуєв.
Якщо навіть стрілянина в Україні припиниться, фундаментальні причини протистояння між Москвою та Заходом залишаться. Перемога Трампа ще раз підтвердила думку Путіна про те, що Захід настільки політично нестабільний, що політика може кардинально змінюватися з кожним виборчим циклом (бо сам-то Путін планує залишатися при владі принаймні до 2036 року). Таким чином, недовіра до Заходу збережеться.
“Сумна правда полягає в тому, що боротьба із Заходом стала організаційним принципом режиму Путіна і створила надто багато бенефіціарів, щоб від неї найближчим часом відмовитися. Трамп чи ні Трамп, зовнішня політика Росії буде керуватися антиамериканізмом принаймні до тих пір, поки Путін буде в Кремлі”, – підсумовує експерт.
Нагадаємо, Інститут вивчення війни (ISW) припускає, що Путін розглядає Трампа як шанс для “перезавантаження” відносин зі США за сценарієм Кремля. Водночас за словами сенатора Марко Рубіо (який є одним з неофіційних поки що кандидатів на посаду держсекретаря США за 47-го президента) Трамп є прихильником закінчення війни, але це не означає, що він “фанат Путіна”
Путін частіше говорить про завершення війни, але на своїх умовах
Прессекретар російського правителя Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував перемогу Дональда Трампа на виборах у США. За його словами, очільник Кремля поки не планує вітати Трампа. Водночас він заявив, що завершити війну в Україні “за одну ніч не можна” – так він відреагував на обіцянки республіканця завершити всі війни.
Росія нібито прагне до врегулювання конфлікту проти України й нібито готова шукати та йти на розумні компроміси. При цьому жодні розмінні формати та переговори з Києвом зараз не відбуваються. Москва диктує, що підсумок будь-яких перемовин має бути вигідним саме РФ.
Російський правитель на саміті БРІКС повідомив, що нібито отримував від України таємну пропозицію щодо перемовин між країнами. Нібито цю пропозицію передавали росіянам представники Туреччини. Лідер Кремля запевняв, що він нібито одразу на неї пристав, але український президент Володимир Зеленський відмовився від пропозиції миру вже наступного дня. При цьому Путін додав, що План перемоги Зеленського нібито перекреслює всі шляхи, які ведуть до миру.
