Росія через свого дипломата попередила Південну Корею про можливі відповідні кроки у разі постачання летальної зброї в Україну, натякаючи на можливе загострення двосторонніх відносин. Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко, коментуючи ймовірну участь Сеула у військових ініціативах на підтримку Києва, про що 29 березня повідомило агентство Yonhap. У Москві підкреслили, що вважають таку допомогу неприйнятною й уже донесли свою позицію південнокорейській стороні через дипломатичні канали.
У Кремлі відкрито говорять про можливі заходи у разі зміни політики Сеула. Руденко зазначив, що російська влада уважно стежить за можливим приєднанням Південної Кореї до міжнародних форматів підтримки України, зокрема до ініціативи PURL. За його словами, росіяни неодноразово попереджали про негативні наслідки такого кроку, хоча конкретні види заходів залишилися невизначеними. Така риторика Кремля спрямована на стримування розширення військової допомоги Києву з боку азійських партнерів.
Руденко наголосив, що Москва категорично проти будь-яких форм постачання летальної зброї Україні — як прямих, так і опосередкованих. Він навів приклад міжнародних механізмів, через які може надаватися така підтримка, і підкреслив, що в Кремлі розглядають ці дії як загрозу власним інтересам і безпеці. Це ще раз демонструє прагнення Росії впливати не лише на західних союзників України, а й на країни Азії.
Окремо дипломат попередив про ризик суттєвого погіршення відносин між Москвою та Сеулом. За його словами, якщо сценарій із постачанням озброєнь буде реалізовано, двостороння співпраця може зазнати серйозних втрат. Кремль фактично натякає на можливі політичні чи економічні наслідки для Південної Кореї, одночасно виражаючи сподівання, що до цього не дійде.
Подібні заяви з боку російської сторони лунають не вперше. Приблизно місяць тому представники МЗС РФ вже попереджали про можливі кроки у відповідь у разі приєднання Сеула до формату PURL. Це свідчить про послідовний тиск Москви на держави, які розглядають розширення підтримки України, і є частиною ширшої дипломатичної стратегії Кремля.
Раніше в Москві допускали сценарій захоплення Естонії, Латвії та Литви як інструмент тиску на Захід
Риторика Москви щодо застосування тиску до інших держав не є новою — раніше в столиці РФ вже озвучувалися подібні сценарії стосовно країн Балтії. Зокрема, командир Російського добровольчого корпусу Денис Капустін висловлював думку про можливість швидкої окупації Естонії, Латвії та Литви. Він стверджував, що такий крок може розглядатися як засіб здобути додаткові важелі під час переговорів із Заходом щодо санкцій і конфлікту в Україні.
Капустін підкреслював, що столиці Балтійських країн — Таллінн, Рига та Вільнюс — на його думку, є більш вразливими до швидкої військової операції, ніж великі українські міста. Він зазначав, що Росія може робити ставку на коротку демонстративну кампанію, щоб змусити партнерів України переглянути свою політику. У такому сценарії захоплені території можуть використовуватися як інструмент шантажу.
Окремо Капустін звертав увагу на проблему швидкості реагування НАТО. На його думку, союзникам може знадобитися до півтора місяця на повноцінне перекидання сил на східний фланг, тоді як критичне вікно для стримування потенційної атаки триває лише кілька діб. Це, за його оцінкою, створює ризик тимчасової вразливості регіону у разі раптової ескалації.
У ширшому контексті такі заяви свідчать, що Москва систематично використовує риторику швидкої ескалації як інструмент політичного тиску. Подібні сигнали регулярно з’являються в публічному просторі й мають на меті стримати союзників України від розширення військової підтримки.
Раніше Росія неодноразово висловлювала протест проти постачання зброї Україні з боку інших держав, зокрема країн ЄС і НАТО. Ці попередження часто супроводжувалися натяками на «заходи у відповідь» та можливе погіршення дипломатичних відносин.
Наразі Південна Корея офіційно утримується від прямих поставок летального озброєння Україні, обмежуючись гуманітарною допомогою та посередньою військовою підтримкою через партнерів. Водночас дискусії щодо її участі в міжнародних ініціативах на користь Києва періодично повертаються до публічного порядку денного.
