Верховна Рада ухвалила за основу нову редакцію закону “Про фахову передвищу освіту”. Це дозволить приватним закладам навчати студентів будь-якою з мов Європейського Союзу. Державна мова – українська – залишиться лише окремою навчальною дисципліною.
Зміни пропонуються в межах нового закону “Про професійну освіту”, який ініціювало Міністерство освіти. Законопроєкт уже викликав суперечки в парламенті: зокрема, фракція “Європейська солідарність” у повному складі проголосувала проти голосування за посиланням. У новій редакції Статті 46 зазначено:
“Приватні заклади фахової передвищої освіти мають право вільного вибору мов навчання, які є офіційними мовами Європейського Союзу, із забезпеченням при цьому вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі”.
Це означає, що, наприклад, у приватних коледжах Закарпаття зможуть викладати угорською мовою. Водночас викладання російською стане неможливим – як це передбачалося раніше, оскільки тепер обмеження чітко фіксують перелік мов лише до офіційних мов ЄС.
Важливо підкреслити, що зміни не стосуються державних закладів освіти, і українська залишається основною мовою викладання в освітній системі загалом. Водночас такий крок Ради сигналізує про зміщення до більш ліберальної європейської мовної політики – без сумніву, це зроблено на вимогу ЄС у контексті вступу України до Євросоюзу.
Показово, що ще кілька років тому в українському суспільстві точилися дебати, чи не варто навіть зобов’язати учнів і вчителів спілкуватися винятково українською мовою у стінах навчальних закладів – включно з перервами та позаурочним часом. Тепер же парламент демонструє готовність пом’якшити цю позицію – хоча наразі й лише в межах приватної передвищої освіти.
Проте навіть у новій редакції проект закону викликав обурення деяких депутатів. Зокрема проти цього закону у повному складі не голосувала фракція Європейська солідарність Петра Порошенка, саме за президенства якого було прийнято новий освітній закон, який вимагав викладання лише українською.
Через гострі дискусії навколо цієї ініціативи, Верховна Рада також ухвалила рішення викликати міністра освіти Оксена Лісового на звіт. Однак, як свідчать джерела в парламенті, немає сумнівів, що закон у поточній редакції буде остаточно ухвалено. Інакше Україна ризикує зіткнутися з бар’єрами на шляху до євроінтеграції через невідповідність мовної політики критеріям ЄС.
Права нацменшин в освітньому процесі
У 2023 році Україна внесла зміни до законодавства про національні меншини, розширивши їхні права в освіті. Ці коригування узгоджувалися з рекомендаціями Європейської комісії та були спрямовані на покращення відносин із сусідніми державами, зокрема Угорщиною. Однак Будапешт вважає їх недостатніми.
Нагадаємо, що в документах про переговори з Україною щодо вступу до ЄС додали вимогу Угорщини про нацменшини. Угорщина домоглася включення своїх вимог про повернення прав угорцям Закарпаття до рамкового документа переговорів з Україною щодо її вступу до ЄС.
