Президент США Дональд Трамп дав завдання Пентагону розпочати підготовку до стримування агресії з боку Росії та Китаю. Про це заявив міністр оборони США Піт Ґеґсет. Він підкреслив, що Трамп не має наміру вступати у конфлікт ані з Москвою, ані з Пекіном.
Ця заява прозвучала під час ефіру на Fox News. Очільник Пентагону акцентував, що військовий парад у Пекіні, на якому були присутні лідери Китаю, РФ і КНДР, став демонстрацією новітнього озброєння і є результатом слабкості попередньої адміністрації США.
“Тому президент Трамп дав нам у Міністерстві оборони завдання підготуватися, перебудувати наші збройні сили у новому історичному контексті, відновити ‘дух воїна’ та повернутися до стримування. Але це не означає, що ми хочемо конфлікту. Це не наша мета”, – зазначив Ґеґсет.
Він вказав, що сучасна політика Вашингтона не має на меті провокацію конфліктів, а, навпаки, їхнє стримування. Американці це зрозуміли і висловили Москві, Пекіну “та іншим”.
“Тому, будучи готовими, ми запобігаємо конфлікту. Наша мета – забезпечити безпеку американського народу на рідній землі”, – додав міністр оборони США.
На його думку, проведення парадів “є нормальним”. Водночас Ґеґсет сподівається, що вони не призведуть до реальних військових конфліктів.
“Президент Трамп має чудові взаємини з президентом Сі [Цзіньпіном], і він використовуватиме це для пошуку шляхів співпраці. Якщо ж це не вдасться, ми завжди будемо готові до відповіді”, – підкреслив він.
Парад у Пекіні
3 вересня у Пекіні відбувся великий військовий парад, присвячений 80-річчю капітуляції Японії та завершенню Другої світової війни. Участь у ньому взяв і російський лідер Володимир Путін. Китай продемонстрував новітню техніку, зокрема, ядерну міжконтинентальну ракету DF-5C, яка вперше була представлена світові.
Серед гостей були президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та навіть Фіцо зі Словаччини. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді не з’явився. Його немає на жодній фотографії з урочистостей 3 вересня. Це викликає інтерес у світлі сучасних геополітичних реалій, адже Індія відіграє важливу роль у формуванні нової геополітичної архітектури, яку намагається створити Китай.
ШОС став своєрідною демонстрацією єдності всіх, хто не підтримує західні держави. Але можливо, що ця спроба виявилася не надто вдалою, адже Індія є важливим елементом тієї нової геополітичної системи, яку прагне вибудувати Китай. Якщо Індія не зможе знайти спільну мову з Китаєм, то, напевно, буде шукати варіанти співпраці з Трампом.
