Захист від потенційних загроз нового нападу Росії є вирішальним аспектом для України в будь-якому майбутньому мирному врегулюванні. Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетманчук. Вона підкреслила, що Київ не має наміру приймати декларативні або неефективні гарантії безпеки від США.
У своїй колонці для The Telegraph дипломат наголосила, що українське суспільство, переживши роки війни та негативний досвід, стало більш обережним у питаннях безпеки. На відміну від 2015 року, коли були підписані Мінські угоди щодо Донбасу, сьогодні реальні механізми захисту країни від нової агресії сприймаються як обов’язковий елемент будь-якої мирної угоди.
“Після всіх пережитих труднощів українці з недовірою ставляться до розмов про гарантії безпеки. Вони не приймуть нові порожні обіцянки, навіть якщо вони будуть гарно сформульовані,” – зазначила Гетманчук.
Європейсько-американський формат гарантій
Як пише The Telegraph, у Європі майже завершено розробку концепції формування сил швидкого реагування, які можуть бути активовані у разі порушення Росією умов потенційного перемир’я. Це передбачає використання європейських військових підрозділів та техніки, які можуть діяти як на території України, так і за її межами, в координації з українськими Збройними силами.
Водночас джерела видання повідомляють, що тривають обговорення щодо конкретних умов, за яких ці сили повинні діяти. За попередньою логікою, спочатку реагуватиме Україна, а за потреби будуть залучені європейські військові, тоді як підтримка з боку США стане фінальним елементом.
Зміна позиції Вашингтона
Президент Володимир Зеленський сподівався на укладення угод під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Проте, за інформацією The Telegraph, американська сторона переосмислила свій підхід.
Нові умови, які озвучують представники Трампа, фактично передбачають, що Київ має погодитися на мирний сценарій, що може включати втрату частини територій на сході України, зокрема в Донбасі, разом із обговоренням безпекових домовленостей.
Європейські дипломати висловлюють побоювання, що небажання США взяти на себе чіткі зобов’язання щодо гарантій безпеки може стати інструментом тиску на Україну. Водночас українські джерела запевняють, що не сприймають це як прямий шантаж із вимогою територіальних поступок.
Натомість таке ставлення вважається спробою Вашингтона прискорити переговори після перших контактів між представниками України та Росії, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.
Попри це, питання територій залишається основним каменем спотикання – ніхто з сторін наразі не готовий до компромісу, хоча американські посадовці вважають це останнім невирішеним питанням.
Мирні переговори: що відомо
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що мирний план передбачатиме окремі двосторонні документи: між США та Україною, а також між США і Росією. За його словами, найбільш складними залишаються питання територій і Запорізької АЕС. Для їхнього обговорення президент Володимир Зеленський не виключає можливості особистої зустрічі з Володимиром Путіним.
Тим часом народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко стверджував, посилаючись на власні джерела, що США нібито встановили крайній термін для переговорів – до 15 травня. Це пов’язано з початком активної фази виборчої кампанії в Сполучених Штатах. У разі відсутності результату до цієї дати Вашингтон може вийти з процесу та дистанціюватися від теми війни в Україні.
