Європейський Союз офіційно включив Російську Федерацію до переліку країн із підвищеними ризиками відмивання коштів та фінансування тероризму. Відповідне рішення було опубліковане в Офіційному журналі Ради ЄС. Відзначається, що нові правила набрали чинності з 29 січня.
Згідно з новими нормами, фінансові установи держав Євросоюзу зобов’язані застосовувати посилені заходи контролю до будь-якій діяльності, пов’язаній із Росією. Як було зазначено, рішення про включення РФ до “чорного списку” Європейська комісія ухвалила ще 3 грудня 2025 року. Після публікації документу, він набрав чинності автоматично, оскільки ані Європейський парламент, ані Рада ЄС не висловили заперечень у встановлений термін.
Варто згадати, що раніше Росію не вдалося внести до аналогічного списку FATF — міжнародної організації, що займається протидією відмиванню грошей. Україна намагалася ініціювати цей процес, але його блокували Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР. Тому Москва формально залишалася поза глобальним “чорним списком”.
Не зважаючи на це, Брюссель вирішив діяти самостійно та запровадив обмеження на рівні ЄС без прив’язки до позиції FATF.
Вплив рішення на фінансову систему
Відтепер всі транзакції, що мають прямий або опосередкований зв’язок із РФ, в банках ЄС підлягатимуть детальному контролю. Для російських компаній та пов’язаних із ними організацій це означає збільшення ризиків блокування фінансових операцій, а також серйозні ускладнення в доступі до європейської фінансової системи.
Європейські регулятори підкреслюють, що це ще один крок тиску на Кремль, спрямований на обмеження ресурсів, які можуть використовуватися для продовження війни проти України. Банки, які ще не запровадили додаткові заходи запобігання щодо операцій з РФ, мають терміново виконати ці вимоги.
Причини визнання Росії високоризиковою
Підставою для цього рішення стали системні проблеми фінансової системи Росії. Зокрема, її членство в FATF було призупинене через серйозні порушення основних принципів організації. Оцінки виявили слабкі місця в сфері фінансової розвідки, зокрема, у її незалежності та здатності взаємодіяти з міжнародними партнерами. Також ЄС зафіксував недостатню прозорість структури бенефіціарного володіння, неточність реєстраційних даних та нестачу норм у боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, зокрема у сфері криптоактивів.
Реакція Москви та позиція ЄС
У Росії рішення Євросоюзу назвали політично мотивованим, стверджуючи, що воно не містить конкретних доказів недієвості російської системи фінансового контролю. Водночас, у Брюсселі підкреслюють: це важливий крок на шляху до подальшої фінансової ізоляції Росії та посилення санкційного тиску у відповідь на її агресію проти України.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга неодноразово наголошував, що фінансові й енергетичні обмеження залишаються ключовими інструментами впливу ЄС на Москву. Зокрема, 26 січня 2026 року Рада Євросоюзу погодила повну заборону на постачання російського зрідженого природного газу, щоб скоротити доходи Кремля від експорту енергоносіїв. Остаточна заборона для довгострокових контрактів на трубопровідний газ набиратиме чинності не пізніше 1 листопада 2027 року.
