Європейський Союз наблизився до узгодження нового, вже 18-го, пакета санкцій проти Росії. Президент України Володимир Зеленський підкреслив необхідність єдності в боротьбі проти агресора. Одночасно він закликав офіційний Берлін підтримаати діалог з Будапештом.
Ці слова глава держави озвучив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем. За словами Зеленського, попри загальну підтримку нового санкційного пакета, залишаються певні розбіжності:
“Ми вдячні за сприяння 18-му пакету санкцій проти російської агресії. Знаю, що лідери Європи суттєво наблизилися до цього пакета, але є певні непорозуміння з офіційним Будапештом”, – зазначив він.
Президент звернувся до Німеччини з проханням скористатися своїм впливом в ЄС. Це необхідно для досягнення єдиної позиції щодо тиску на Москву, підкреслив він:
“Ми закликаємо Німеччину, як до сильної країни, лідера Європи, ініціювати діалог з Угорщиною. Це в інтересах усієї Європи, щоб санкційні пакети проти агресії Росії працювали, аби Москва відчула високу ціну цієї війни”, – зазначив Зеленський.
Він також зазначив, що саме санкційний тиск дозволяє стримувати фінансування військової машини РФ. Україна, в свою чергу, продовжує діяти в межах дипломатії, намагаючись уникати загострення ситуації:
“Україна завжди готова відповісти, але ми партнери. І наш спільний ворог – це Росія”, – підкреслив він.
Розбіжності з Угорщиною – тривалий конфлікт
Будапешт неодноразово висловлював протест проти стратегічної інтеграції України в євроатлантичний простір. Зокрема, Угорщина блокувала надання макрофінансової допомоги з боку Євросоюзу та затримувала просування українських ініціатив у Брюсселі.
Ситуацію ускладнило нещодавнє інтерв’ю Володимира Зеленського угорському виданню Válasz Online, в якому він звинуватив уряд Орбана в політичних маніпуляціях: Зеленський уточнив, що Будапешт “втручається у внутрішні справи України” та “використовує війну в своїх політичних інтересах” напередодні виборів.
Новий санкційний пакет, розроблений Єврокомісією ще 10 червня, був спрямований на зменшення енергетичних доходів Росії та нанесення удару по її банкам і ВПК. Однак його ухвалення було заблоковано через позиції Угорщини та Словаччини.
