ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТА ЗАГАЛЬНЕ НАЧАЛА ЯК ОСНОВА ПРАВОВОГО БУТТЯ У ВЧЕННІ ГЕГЕЛЯ

Юрій Гоцуляк

Анотація


Стаття присвячена дослідженню правового вчення Гегеля в контексті онтологічно-правового дискурсу. Висвітлюється положення щодо того, як саме у філософії права Гегеля представлена категорія правового буття та його атрибутів. Зокрема, доведено, що власність є для правового буття онтологічним засобом, адже впорядковує зовнішнє відношення між суб’єктом і об’єктом, власність є метою екзистенції, оскільки сприяє розширенню горизонтів людського буття.

Із аналізу правової доктрини Гегеля робиться висновок, що через волю людини, її акції, природа перетворюється у правовий світ, оскільки речі, крім природного існування і співіснування, починають отримувати особливе відношення до людини – майнове. У Гегеля правове буття розкривається через положення: індивідуальне без загального неможливе. Індивідуальний закон, що протирічить загальному, перетворюється на правове ніщо. Онтологічним розумінням порушення права – є перехід закону від загальності в індивідуальність. Онтологічне праворозуміння дає підстави стверджувати, що право існує не суто як творчість людини, як результат її розвитку, це окреме начало, що існує в собі і для себе, що утверджує його положення як непорушні.

Згідно вчення Гегеля право – це свобода, адже жодна інша ідея сама по собі не зберігає так людську сутність як свобода, а без буття людини правове буття теж не має значення. Відстоюється позиція, згідно якої право дає можливість людині заявити про себе як окреме наявне буття, що має певні можливості або правомочності у світі речей. Здатність людини розпізнавати правове буття походить із її стану і потреби як члена суспільства, із безумовного переходу від індивідуального до загального. Автор доходить важливого онтологічного висновку, що серед різних видів становлення особистості, можна виділити правове становлення, де розв’язується складна боротьба між індивідуальним і загальним, а здатність переходу від індивідуального до загальному, зберігши при цьому власну природу і є правове становлення.


Повний текст:

PDF

Посилання


Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Москва: Мысль, 1977. Том 3: Философия духа. 471 с.

Ильин И.А. (1994). Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. СПб.: Наука, 1994. 541 с.

Павлова Т.С. Правові аспекти громадянського суспільства у філософії Г. Гегеля. Гуманітарний часопис. 2009. № 3. С. 20-26.

Гегель Г.В.Ф. Философия права. Пер. с нем.: Ред. и сост. Д.А. Керимов, В.С. Нерсесянц. Москва: Мысль, 1990. 524 с.

Левкулич В. Моральні та правові аспекти справедливості у філософії Канта і Гегеля. Гілея: науковий вісник. 2013. № 75. С. 281-283.

Бредун І.В. "Філософія права" Гегеля: досвід сучасного прочитання. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Теорія культури і філософія науки. 2011. № 958(1). Вип. 44. С. 12-16.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.