ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГЛАМЕНТАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ГРУПОВЕ ХУЛІГАНСТВО

Віта Пономаренко

Анотація


У статті проведено порівняльно-правове дослідження відповідальності за групове хуліганство в законодавстві України та законодавстві окремих країн-членів Європейського Союзу та країн пострадянського простору.

Аналіз законодавства про кримінальну відповідальність країн пострадянського простору надав можливість дійти висновку про те, що фактично у всіх кримінальних кодексах вчинення хуліганства у співучасті має кримінально-правове значення та виступає кваліфікуючою або особливо кваліфікуючою ознакою складу відповідного злочину. Запропоновано використати зарубіжний досвід країн пострадянського простору та встановити інші форми співучасті як кваліфікуючі ознаки у ч. 2 ст. 296 КК України, такі як «група осіб за попередньою змовою» та «організована група».

Доведено, що до кримінально-караного хуліганства слід відносити умисні дії, які грубо порушують громадський порядок, виражають явну неповагу до суспільства, що супроводжується застосуванням насильства або погрозою його застосування, або знищенням чи пошкодженням чужого майна, що надасть можливість конкретизувати визначення поняття «хуліганство» у диспозиції ст. 296 КК України. При цьому, інші види порушення громадського порядку слід віднести до складу адміністративного правопорушення «дрібне хуліганство», та за цими ознаками їх розмежовувати.


Повний текст:

PDF

Посилання


Костенко О. У світлі соціального натуралізму (вибране): вибрані твори. Київ: ПАЛИВОДА А. В., 2020. 812 с.

Кримінальний Кодекс Азербайджанської Республіки (2000, зі змінами від 2018). URL: www.legislationline.org/download/id/8305/file/Azerbaijan_ Criminal_Code_am_2018_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Республіки Туркменістан (зі змінами від 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8316/file/Turkmenistan_CC_2010_am2019_en.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Республіки Таджикистан (1998, зі змінами від 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8298/file/Tajikistan_CC_1998_am2019_ru.pdf. (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Киргизької Республіки від 02.02.2017 (зі змінами 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8264/file/Kyrgyzstan_CC_2016_am2019_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Республіки Молдова (2002, зі змінами від 2018). URL: www.legislationline.org/download/id/8276/file/Moldova_CC_2002_am2018_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний Кодекс Республіки Вірменія (2008, зі змінами від 2016). URL: www.legislationline.org/download/id/8237/file/Armenia_CC_am2016_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний Кодекс Республіки Білорусь (1999, зі змінами від 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8314/file/Belarus_CC_1999_am2019_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Грузії (1999, зі змінами від 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8541/file/Georgia_CC_2009_amOct2019_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Республіки Узбекистан (1994, зі змінами від 2020). URL: www.legislationline.org/download/id/8565/file/Uzbekistan_CC_1994_am012020_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний кодекс Республіки Казахстан від 03.07.2014, № 226-VЗРК/. URL: www.legislationline.org/download/id/8559/file/Kazakhstan_CC_2014_122019_ru.pdf.

Кримінальний кодекс Російської Федерації (1996, зі змінами від 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8292/file/Russian_Federation_CC_am2019_ru.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Кримінальний закон Латвії (зі змінами станом на 21.04.2016). URL: www.alex-lawyer.lv/ugolovnijzakonlatviirus.pdf (дата звернення: 20.01.2020).

Налуцишин В.В. Кримінально-правова характеристика кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак хуліганства (ч.ч. 2, 3, 4 ст. 296 КК України). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2013. Випуск 23. Частина І. Том 3. С. 50–57.

Кузнецова Л.О. Кримінальна відповідальність за хуліганство: порівняльно-правове дослідження: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2011. URL: http://inter.criminology.onua.edu.ua/?p=1968〈=de (дата звернення: 02.02.2020).

Кримінальний кодекс Королівства Нідерланди (1881, зі змінами 2012). URL: www.legislationline.org/download/id/6415/file/Netherlands_CC_am2012_en.pdf (дата звернення: 28.01.2020).

Кримінальний кодекс Швейцарської Конфедерації (1937, зі змінами 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8561/file/Swiss_CC_1937_am112019_en.pdf (дата звернення: 28.01.2020).

Карний кодекс Республіки Польща. Київ., ВАІТЕ. 2015. 164 с.

Кримінальний кодекс Королівства Данія (2005). URL: www.legislationline.org/download/id/6372/file/Denmark_Criminal_Code_am2005_en.pdf (дата звернення: 28.01.2020).

Кримінальний кодекс Королівства Іспанія (1995, зі змінами 2013). URL: www.legislationline.org/download/id/6443/file/Spain_CC_am2013_en.pdf. (дата звернення: 28.01.2020).

Кримінальний кодекс Республіки Болгарія (2006, зі змінами 2011). URL: www.legislationline.org/download/id/4152/file/PENAL_PROCEDURE_CODE_am2011_en.pdf (дата звернення: 28.01.2020).

Кримінальний кодекс Королівства Швеція (1962, зі змінами 2019). URL: www.legislationline.org/download/id/8537/file/Sweden_CC_1962_am2020_en.pdf (дата звернення: 28.01.2020).

Копотун І.М., Рудик М.М. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності в зарубіжному законодавстві. Південноукраїнський правничий часопис. 2014. № 4. С. 40–44.

Тадика С.Д. Щодо декриміналізації хуліганства в Україні. Молодий вчений. 2019. № 4 (68). С. 157–160.

Справа «Ігор Тарасов проти України»: рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2016 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_b63 (дата звернення: 29.01.2020).

Протокол № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_804 (дата звернення: 08.02.2020).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.