Олексій Арестович, колишній радник Офісу президента, в інтерв’ю з російською журналісткою Ксенією Собчак заявив, що “Україна перебуває у фашистській петлі”. Його слова викликали значний резонанс, адже він фактично повторював основні тези російської пропаганди, намагаючись подати їх як “об’єктивну оцінку”.
Собчак запитала Арестовича, що він має на увазі. Вона уточнила:
“Ви згадали про диктатуру Зеленського, але при цьому додаєте – цитую – країна у фашистській петлі. Поясніть, що ви маєте на увазі і хто там фашист?”.
Арестович пояснив, що мова йде не лише про чистий нацизм, але про “екстремальну форму націоналізму, близьку до нацизму“. На думку Арестовича, Україна вже має чи то 9, чи 10 таких ознак.
Він зазначив, що мова йде про ознаки фашистського режиму, які, за його словами, описав “англійський історик і соціолог“. Далі він додав, що Україна нібито відрізняється від нацизму лише відсутністю “організованих розправ над великими масами населення“, проте “євреї, гомосексуалісти, російськомовні маргінали підлягають системній атаці, підтриманій центральною владою“.
Арестович також заявив, що “фашисти є сьогодні в Україні, нацисти є конкретними. Їх багато, досить багато… але вони двічі на наших очах змінювали напрямок української політики“. Він згадав події 31 серпня 2015 року, коли під Верховною Радою під час спроби ухвалити Мінські угоди радикали вчинили теракт — загинули четверо нацгвардійців.
В інтерв’ю з Собчак Арестович навів ще один приклад, згадавши колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія, вбитого кілером, якого разом з Олегом Тягнибоком звинуватили у створенні партії, яка “називається соціал-націоналістичною“. Він також відзначив Андрія Білецького — “керівника соціал-націоналістичної асамблеї України“, нині командира Третього штурмового корпусу, назвавши його “особою, яка має найбільшу кількість озброєних державою людей, що дотримуються вкрай правої ідеології“.
Арестович стверджував в інтерв’ю, що такі особи “пояснюють, що все російське має бути забороненим“, а держава нібито “підтримує цей сигнал“, зокрема “забороняє слухати російськомовну музику у власному автомобілі” і “закликає до розправи з російськомовними та інакодумцями“. На зауваження Собчак, що такі тези збігаються з риторикою російської пропаганди, Арестович відповів:
“Мене це не бентежить. Я не уявляю російської пропаганди і не є її частиною… Санкції проти мене ввели при Зеленському як проти проросійського пропагандиста. І що, я повинен перестати говорити те, що думаю?”
Маніпуляція Арестовича: в чому суть перекручення
Посилаючись на “англійського історика і соціолога“, Арестович, ймовірно, мав на увазі Лоуренса Брітта – американського політолога, який сформулював 14 ознак фашизму, а не 16, як стверджує Арестович. Цей перелік є результатом аналізу семи тоталітарних режимів у мирний час – Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії, Греції, Чилі та Індонезії.
Якщо застосувати критерії Брітта до України, то під певні ознаки можна підвести більшість держав воєнного часу. Зокрема, в країні насправді є: сильний націоналізм, посилення ролі армії, пріоритет національної безпеки, кумівство, корупція, обмеження деяких цивільних прав. Ось список ознак фашизму за Бріттом:
- Явне і сильне вираження націоналістичних ідей +
- Зневага до важливості прав людини +
- Ідентифікація ворога, пошук “цапів-відбувайл” +
- Особливий статус армії, мілітаризація +
- Виражений сексизм
- Контрольовані мас-медіа +
- Одержимість національною безпекою +
- Поєднання релігії та правлячого класу + (тут відзначимо, що держава ініціює тиск на Московський патріархат, отже її релігійна політика існує, але має негативний знак)
- Захист прав корпорацій. Є! Fire Point
- Права трудящих обмежені або знищені +
- Зневага та придушення інтелектуалів та мистецтва +
- Одержимість злочинами та покараннями +
- Виражене кумівство та корупція +
- Фальсифіковані вибори. Цього немає, бо виборів просто немає.
Однак основною маніпуляцією Арестовича є те, що Брітт аналізував мирні режими, тоді як Україна знаходиться у стані повномасштабної війни. В таких умовах тимчасове обмеження прав і свобод є звичним практикою для демократичних держав, що борються за своє виживання. Під час Другої світової війни Великобританія також не проводила вибори, а прем’єр-міністр Вінстон Черчілль діяв за надзвичайними повноваженнями. Але жоден не вважає його диктатором чи фашистом.
Крім того, порівняння Арестовича є спробою спотворити поняття, представивши воєнний стан як “фашизм”. Насправді він ігнорує реальні риси фашизму, серед яких — культ насильства, системні репресії, масові страти, знищення меншин і тотальна пропаганда. Україна воює проти фашизму та виступає проти агресії Росії, яка протягом довгого часу використовує фашистські методи на практиці.
Росія звинувачує Україну у фашизмі, а сама підтримує нацистів
Зеєв Елькін, один з небагатьох ізраїльських політиків, який відвідав Україну після повномасштабного вторгнення Росії, звернув увагу на те, що Росія звинувачує Україну у фашизмі, а сама підтримує нацистів. Росія продовжує виправдовувати війну і навіть витягла зі старої шухляди термін “денацифікація”. Начебто у них під боком розгулялися нацисти, яких потрібно “наставити на правильний шлях”. Але зрештою з’ясувалося, що багатьом росіянам це поняття не зовсім зрозуміле.
В той же час політичні воєнізовані неонацисти з угрупування “Русіч” оголосили, що складіть зброю у війні проти України. Вони звинуватили російську дипломатію у бездіяльності під час затримання одного з їхніх ватажків Яна Петровського у Фінляндії. Таким чином, Росія, що звинувачує Україну у фашизмі, насправді сама стала розсадником фашизму.
