Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала лідерів ЄС до узгодження фінансової підтримки Україні під час саміту в Брюсселі, який відбудеться цього тижня. Виступаючи перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі, вона підкреслила, що потреби Києва на 2026-2027 роки оцінюються приблизно у 137 мільярдів євро, з яких близько 90 мільярдів очікується від європейських країн.
Про це йдеться у доповіді Politico.
“Європа повинна нести відповідальність за свою безпеку. Ми повинні бути готові. І немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Наступні дні будуть вирішальними”, – зазначила presidentка ЄК.
Фон дер Ляєн додала, що особисто пропонувала два основних шляхи надання допомоги Києву: репараційний кредит, що ґрунтується на заморожених російських активів, та спільні запозичення ЄС.
“Нам доведеться визначити, яким шляхом ми хочемо йти. Але одне зрозуміло: ми повинні ухвалити рішення щодо фінансування України на наступні два роки на цій Європейській раді. Ця ситуація показує, наскільки важливими є сучасні уявлення про Європу”, – підсумувала вона.
Використання заморожених активів Росії для підтримки Києва залишається дискусійним питанням. Більшість цих коштів підпадає під юрисдикцію Бельгії, яка, за оцінками МВФ, наразі відчуває вразливість. Разом з тим, фон дер Ляєн підкреслила, що якщо ці ресурси будуть спрямовані на допомогу Україні, це значно зміцнить її позиції у мирних переговорах.
Заяви президентки Єврокомісії щодо завершення війни
Президентка Єврокомісії також акцентувала, що Росія поки що не виявляє готовності завершити війну в Україні. Окрім того, фон дер Ляєн повідомила, що ЄС посилює військову допомогу Києву, зокрема до кінця 2025 року планується передати українській армії 2 мільйони снарядів, а загальні інвестиції у сектор оборони вже перевищили 1,5 мільярда євро. На її думку, “фактично Росія платить за зброю для України”.
План для України включає посилення ЗСУ, розміщення європейських сил в Україні та розширення ролі американської розвідки після потенційної мирної угоди. Незважаючи на заяви про прогрес, питання про припинення вогню залишається відкритим через жорстку позицію Росії.
