Китай створив спеціальну міжвідомчу групу, яка досліджує вплив санкцій проти Росії та готує звіти для керівництва країни. Мета цих заходів – вивчити механізми обмежень разом з обхідними шляхами, які допоможуть Китаю в разі економічної війни із Заходом, якщо Пекін вирішить розпочати бойові дії на Тайвані. У межах спільної роботи з Кремлем, китайські чиновники періодично відвідують Москву для зустрічей з представниками російського Центрального банку, Мінфіну та інших відомств, які беруть участь у протидії західним санкціям.
У Wall Street Journal зазначають, що такі дії Китаю є символом “нової ери економічної війни“, яка була розв’язана повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Створена міжвідомча група щодо санкцій проти РФ підпорядковується віцепрем’єру Китаю Хе Ліфену, який займається економічними та фінансовими питаннями. Один із джерел WSJ повідомив, що Пекін цікавиться практично всім: від способів обходу санкцій до різних позитивних ефектів, таких як стимули для розвитку внутрішнього виробництва. Віцепрем’єр Хе Ліфен був головним архітектором із захисту китайської економіки від західних санкцій.
“Для китайців Росія – це тестове середовище, де вони бачать, як працюють санкції. Вони знають, що якщо виникне непередбачувана ситуація з Тайванем, то набір інструментів, який буде застосований проти них, виглядатиме аналогічно”, – заявив виданню директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв.
Валютні резерви
Одна зі сфер, яка викликає особливе занепокоєння Пекіну – валютні резерви. У виданні наголошують, що китайські резерви найбільші у світі та перевищують понад 3,3 трлн доларів. Блокування російських активів (які знаходяться за межами РФ) Сполученими Штатами Америки та союзниками спонукали Пекін активніше шукати шляхи диверсифікації своїх резервів. WSJ зазначають, що відносини між Росією та Китаєм розвинулись після вторгнення РФ в Україну, а двостороння торгівля досягла рекордних 240 млрд доларів завдяки продажу нафти. Однак якби Китай з Росією “помінялися місцями”, Кремль не зміг би надавати таку саму економічну підтримку Пекіну через “однобокість” відносин.
“У той час, як на Пекін припадає близько третини всієї торгівлі між РФ та Китаєм, на Москву — лише невелика частина торгівлі з Китаєм. Значну частину російського експорту складають нафта і природний газ, які Китай може отримувати з інших джерел”, – зазначають у виданні.
Санкції Заходу проти Китаю
Можлива майбутня криза навколо Тайваню може призвести до масштабної економічної війни між Заходом та Китаєм. Не зважаючи на вже запровадженні США деякі обмеження проти Пекіну, повномасштабні санкції підірвуть фінансову систему країни та поставлять під загрозу 3,7 трлн доларів активів і резервів китайських банків, які працюють за кордоном.
“Росія відреагувала на західні санкції перенаправленням товарних потоків, вливанням масивних фіскальних стимулів в економіку та ухилянням від експортного контролю через сусідні країни. Ці заходи стабілізували економіку і дозволили Москві продовжувати війну, навіть попри те, що санкції вдарили по довгострокових перспективах розвитку країни”, – наголошують у виданні.
Отже, одним із головних уроків Китаю з досвіду РФ, за словами аналітиків, є важливість у підготовці до впровадження подібних санкцій. Росія до повномасштабної війни намагалась диверсифікувати свої валютні резерви, “дедоларизувати” економіку та побудувати внутрішню фінансову систему. Хоча успіхи РФ в цьому направленні виявились “неоднозначними”, у виданні вважають, що такі кроки допомогли захистити російську економіку та виграти час для адаптації.
Робота в команді
На думку представниці з питань геоекономіки в Європейській раді з міжнародних відносин Агати Демаре, Китай зрозумів, що Захід може об’єднати свої зусилля у питанні санкцій, коли це необхідно. Водночас Росія так само відповіла зміцненням своїх зв’язків з Китаєм, Іраном та КНДР. Однак у Заходу виникають деякі розбіжності щодо запровадження, наприклад, санкцій на постачання нафти.
“Розбіжності в західній коаліції, особливо щодо нафтових санкцій через побоювання з приводу інфляції, перешкоджають реакції. А оскільки Китай має значно більший вплив на світову економіку, очікується, що глобальні витрати внаслідок санкцій будуть вищими”, – зазначають у WSJ.
На прикладі Росії Китай побачив, що Москва для обходження цін на нафту використовує мережу танкерів, які не належать західним країнам та не застраховані західними компаніями. Також Китай побоюється санкцій у виробництві, які були запроваджені проти Росії.
“Москва опинилася в глибокій залежності від західних компонентів, доступ до яких їй заблокували. Це призвело до дефіциту і тимчасової зупинки цілих галузей, таких як автомобілебудування. Коли все пізніше перезавантажилося, російські автовиробники спочатку випускали авто без подушок безпеки та інших засобів захисту, адже не мали необхідних деталей”, – повідомляє видання.
Такі санкції проти Китаю дійсно можуть бути руйнівними для будь-якого виробничого сектору, який пов’язаний із “глобальними ланцюгами” постачання необхідних компонентів для товарів чи будівництва. Методи, які РФ знайшла для обходу подібних обмежень стали ще одним уроком для Пекіна. Однак економіка Китаю вимагає більших зусиль для ухилення від санкцій.
Чи нападе Китай на Тайвань
Китайські чиновники стверджують, що заходи з дослідження впливу санкцій на Росію спрямовані виключно на підготовку до “екстремального сценарію”, а не на планування вторгнення на Тайвань. Однак у виданні зазначили, що за даними розвідки США, Китай продовжує розглядати “неминуче возз’єднання” з островом як ключову мету своєї зовнішньої політики.
Президент Тайваню Лай Цинде на початку вересня висловив сумнів, що Китай хоче повернути регіон до свого складу з міркувань територіальної цілісності. Тайванський лідер нагадав Пекіну про території на Далекому Сході, які перебувають під контролем Москви й порадив спочатку забрати назад свої території. Йдеться про передачу земель останньою китайською династією в XIX столітті.
Китай наразі активно нарощує свій військовий потенціал. Як вважає, керівник Індо-Тихоокеанського командування США адмірал Джон Аквіліно, скоріше за все, Пекін буде готовий до вторгнення на Тайвань вже до 2027 року. Своєю чергою лідер Китаю Сі Цзіньпін заявляв про неминуче “возз’єднання” Китаю з Тайванем та наводив аргументи, чому так буде.
