Монголія порушила зобов’язання як держава-учасниця Римського статуту, коли відмовилася арештувати російського правителя Володимира Путіна. Це підтвердила Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду. Через це країні загрожує тимчасове позбавлення процедурних можливостей.
Про це йдеться у повідомленні суду від 24 жовтня з посиланням на рішення Палати попереднього провадження. Документ цитує Європейська правда.
У документі йдеться, що Монголія, відмовившись здійснювати арешт Путіна, перешкодила МКС виконувати свої функції та повноваження. Крім того, імунітет глави держави не дозволяє ігнорувати ордер на арешт.
“З огляду на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом Палата вважала за необхідне передати це питання на розгляд Асамблеї держав-учасниць”, – додають в МКС.
Монголія визнає юрисдикцію МКС, який у березні 2023 року видав ордер на арешт Путіна. Тож, як держава-учасниця Римського статуту, мала затримати Путіна.
У залежності від того, що Асамблея держав-учасниць вирішить, Монголії загрожує позбавлення процедурних можливостей аж до права пропонувати кандидатури нових суддів МКС. Водночас у 2024 році вперше в історії до складу Суду обрали представника Монголії, термін повноважень якого становитиме дев’ять років.
Путін у Монголії
2 вересня Путін відвідав Монголію на запрошення президента Ухнагійна Хурелсуха. Попри ратифікацію Римського статуту, Монголія не виконала рішення МКС щодо арешту Путіна. Країна аргументувала це залежністю від російського енергетичного імпорту.
Головний прокурор МКС Карім Хан прокоментував ситуацію, зазначивши, що статут передбачає спеціальні процедури для таких випадків. Зокрема, судді МКС повинні зробити відповідний висновок і повідомити про це Асамблею держав-учасниць. Після цього держави-члени можуть вжити відповідних заходів відповідно до своїх внутрішніх процедур і політики. Прокурор вважає, що рано чи пізно Путін має опинитися під арештом.
Нагадаємо, що 7 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини у РФ Марії Львової-Бєлової за звинуваченнями у співучасті у викраденні дітей з України. Проте, 30 серпня 2024 року Bloomberg повідомила, що Путін отримав гарантії від Монголії, що його не арештують під час запланованого візиту до цієї країни. Так і сталося.
