6 серпня в Польщі відбулася інавгурація новообраного президента. Кароль Навроцький склав присягу й відразу оголосив про намір переглянути Основний закон держави. Він планує створення спеціалізованої Ради для розробки нової Конституції та має намір завершити цю роботу до 2030 року.
Цю інформацію повідомляє польське видання Onet. Кароль Навроцький, ставши президентом, відразу ініціював створення при президентському палаці Ради з питань зміни державного устрою. За його словами, до складу цієї Ради мають увійти представники всіх політичних сил, правознавці та експерти, які дбають про майбутнє польської влади.
“Це шлях, яким слід рухатися, і поляки прагнуть вдосконалити державну систему”, – наголосив Навроцький.
Конституційна реформа – ключовий пріоритет нового президента
«Я з вдячністю дивлюсь на творців конституції 1997 року, охоронцем якої є і залишуся», – сказав він, зазначивши, що вона все ще чинна.
Проте Навроцький переконаний, що польська правова система більше не відповідає сучасним вимогам. Він підкреслив, що сьогодні, практично через 30 років, Польща опинилася в абсолютно нових соціальних та геополітичних умовах.
«Останнім часом з’явилося безліч заяв про повноваження, і польська конституція виявляється під загрозою. Тому ми, як політичний клас, повинні розпочати розробку нових норм, які, я сподіваюся, будуть готові до ухвалення до 2030 року», – підтвердив він.
Що приховує ініціатива Навроцького
На сьогоднішній день польська політична система наділяє президента обмеженими повноваженнями, основна виконавча влада зосереджена в уряді. Саме тому Навроцький ініціює зміну державного устрою вже в перші дні свого президентства. Його конституційна реформа може стати відповіддю на соціальні запити, але також слугує способом посилення його особистої влади.
Навроцький також зазначив, що робота над новими правилами повинна розпочатися вже з 2025 року, щоб до 2030 року бути готовими ухвалити нову Конституцію.
Які наслідки це має для України
Хоча Навроцький, після інавгурації, провів першу телефонну розмову з президентом України і висловив готовність підтримати Київ, його риторика свідчить про обережне ставлення до України. Він неодноразово підкреслював історичні претензії, часто ігноруючи актуальні виклики, зокрема загрозу російської агресії, яка нависає не лише над Україною, але й над Польщею. Це ставить під питання, чи сприймає він Україну як союзника в боротьбі проти російської агресії, особливо в разі, якщо Україна зазнає поразки.
Такі настрої нового президента викликають занепокоєння серед експертів. Адже історичні суперечки можуть переважити прагматичні міркування безпеки та стратегічного партнерства.
