Незважаючи на те, що Україні надали статус кандидата завдяки непохитній рішучості та мужності, перед остаточним членством постає значна перешкода — недостатня законодавча база. Таку думку висловив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю Наталії Мосейчук:
«Це неправда, що Україна ухвалила всі закони, необхідні для просування процесу вступу до ЄС».
Сікорський зауважив, що Польща розуміє обставини, які ускладнюють роботу над законодавством, однак критикував неефективність роботи частини депутатів і уряду.
«У вас війна, деякі депутати виїхали з країни, деякі пішли у відставку, але закони не ухвалюються», — підкреслив він, додавши, що говорить як союзник, а не критик.
Конфедеративна природа ЄС і вето окремих країн
Сікорський пояснив, що Європейський Союз не є унітарною державою, а радше конфедерацією: суверенітет належить окремим державам-членам, а ключові рішення вимагають одностайної згоди 27 країн. Саме через цю вимогу Угорщина змогла заблокувати початок переговорів про вступ України.
Вимоги Зеленського та реалії ЄС
Президент Володимир Зеленський заявляв про прагнення бачити Україну у складі ЄС вже до 2027 року, але європейські лідери звертають увагу на невідповідність українського законодавства нормам Союзу. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще в лютому 2025 року наголосила, що країни-члени не готові призначати конкретну дату вступу. Процес прийняття до ЄС має технічний характер і передбачає виконання багатьох критеріїв, а не є винятково політичним рішенням. Водночас вона закликала лідерів швидше визначитися з обсягом фінансової підтримки для Києва на 2026–2027 роки.
Що потрібно зробити Україні
Вимоги для набуття членства відомі як Копенгагенські критерії і охоплюють три основні напрями:
- Політичні реформи — забезпечення незалежності судової системи, посилена боротьба з корупцією, верховенство права та захист прав меншин;
- Економічні умови — наявність функціональної ринкової економіки, здатної ефективно конкурувати в межах ЄС;
- Гармонізація законодавства — імплементація тисяч сторінок нормативних актів ЄС (acquis communautaire).
Поетапна інтеграція та можливі терміни
Єврокомісія готує покроковий план інтеграції України, який дасть змогу отримати частину переваг, близьких до членства, ще до формального вступу. Однак цей механізм не замінює повноцінного набору умов членства. Також президент Литви Гітанас Науседа висловлював думку, що при успішному проведенні ключових реформ — передусім у судовій сфері та в боротьбі з корупцією — Україна може приєднатися до ЄС до 2030 року. Для Литви інтеграція України (та Молдови) є стратегічним пріоритетом і має базуватися на конкретних досягненнях у реформах.
Окрім внутрішніх змін, на шляху до ЄС існують інші фактори: можлива перспектива членства Ісландії чи Норвегії може зменшити пріоритетність питання щодо Києва, а також серед лідерів ЄС є країни, які виступають проти швидкого прийняття України, зокрема Німеччина та Франція.
