Керівний орган Міжнародного кримінального суду (МКС), який розташований в Гаазі, розпочне зовнішнє розслідування проти головного прокурора Каріма Хана. Його звинувачують у ймовірних сексуальних домаганнях. Хан заперечує будь-які неправомірні порушення зі свого боку.
Внутрішній документ, котрий був розісланий членам держав-учасниць МКС, отримали Reuters. Вони зазначають, що в документі закликають Хана тимчасово відсторонитись від обов’язків у суді під час проведення розслідування. Рішення про проведення зовнішнього розслідування було прийняте на засіданні ключової групи керівного органу суду Асамблеї держав-учасниць, повідомляє джерело. Однак у внутрішньому документі наголошують, що розслідування потрібно було розпочати, коли з’явились перші обвинувачення проти прокурора.
“Хан заперечив звинувачення у неправомірних діях, про які було повідомлено керівний орган суду минулого місяця. Тоді він звернувся до внутрішнього органу нагляду суду з проханням провести розслідування”, – зазначають в Reuters.
Потерпіла у справі Хана не вірить в незалежність внутрішнього органу суду, тому що “його новий голова є колишнім членом команди Хана, а деталі щодо звітів про можливі правопорушення були розголошені“. Хан водночас вважає, що звинувачення у домаганнях збіглися з кампанією дезінформації проти його офісу. У виданні нагадали, що наразі судді МКС розглядають запит прокурора від травня 2024 року щодо ордерів на арешт вищого керівництва Ізраїлю та лідерів ХАМАСу.
“Теперішній і майбутній голови незалежного органу не відповіли на запит про коментарі. Документ також показує, що зростає тиск на Хана, щоб він тимчасово склав повноваження, дозволивши одному зі своїх заступників продовжити роботу на період розслідування”, – наголошують у виданні.
Міжнародний кримінальний суд – це постійний орган, створений для притягнення до відповідальності осіб за найтяжчі злочини, такі як: воєнні, геноцид, злочинні агресії та злочини проти людства.
Міжнародний кримінальний суд та арешт Путіна
7 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової за звинуваченнями у співучасті у викраденні дітей з України. Проте, 30 серпня 2024 року в Bloomberg повідомили, що Путін отримав гарантії від Монголії, що його не арештують під час запланованого візиту до цієї країни. Так і сталося.
Наприкінці жовтня в МКС підтвердили, що Монголія порушила зобов’язання як держава-учасниця Римського статуту, коли відмовилася арештувати російського диктатора. Через це країні загрожує тимчасове позбавлення процедурних можливостей. У документі йдеться, що Монголія перешкодила МКС виконувати свої функції та повноваження. Зазначається, що імунітет глави держави не дозволяє ігнорувати ордер на арешт. Путін відвідав Монголію 2 вересня на запрошення президента Ухнагійна Хурелсуха.
