До старту історичних виборів президента у США та оголошення переможця залишилися лічені години. За американською президентською гонкою спостерігає увесь світ. Особливо – українці, бо на кону – підтримка України у війні з Росією, яка може рухнути. Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп вже чітко дав зрозуміти, що хоче звершення війни та буде працювати в цьому напрямку, в тому числі й наполягаючи на переговорах з Володимиром Путіним. Кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс натомість неодноразово обіцяла Києву допомогу й надалі. Втім щодо неї теж є нюанси, і не все так просто, як здається.
Останніми тижнями від кандидатів у президенти США практично не лунало жодних гучних заяв щодо України. Загалом останнім часом Трамп та Камала зосередили увагу на внутрішніх проблемах американців.
Втім питання війни в Україні особливо активно кандидати у президенти підіймали у вересні. Зокрема, під час теледебатів між кандидатами та на тлі приїзду до США президента України Володимира Зеленського. І позиція щодо України у віцепрезидентки та експрезидента відрізняється.
Наприклад, під час передвиборчих дебатів в ніч на 11 вересня, Трамп і Гарріс посперечалися, як має завершитись війна в Україні. Тоді Трамп двічі ухилився від відповіді на питання, чи бажає він перемоги України у війні:
“Я хочу, щоб війна припинилась. Я хочу врятувати життя, бо люди гинуть мільйонами. Мільярди грошей витрачаються на цю війну Америкою. Вони не просять гроші в Європи у такому обсязі. Я знаю Зеленського дуже добре, Путіна дуже добре. Вони поважають мене і не поважають Байдена, тому що його немає за що поважати. І за що його поважати, він за два роки не дзвонив Путіну. Якщо за мене проголосують, я поговорю з одним президентом, поговорю з другим і війна закінчиться“, – заявив Трамп.
Трамп додав, що це в інтересах США закінчити війну в Україні. Він також звинуватив Гарріс у розпалюванні конфлікту між Росією та Україною за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення, коли вона приїздила на переговори на східний фланг НАТО.
Водночас Камала Гарріс на дебатах розкритикувала заклик свого опонента на майбутніх виборах Дональда Трампа налагодити дружні зв’язки з російським диктатором. Вона звинуватила Трампа в тому, що він “здався б за 24 години”, а “Путін сидів би в Києві” та дивився далі на Європу.
“Нам потрібно розуміти важливість НАТО і того, що ми робимо для підтримки України. Інакше б Путін вже сидів в Києві і думав, як напасти на Польщу. Ви думаєте, що ви дружите з диктатором, але він би вас з’їв, навіть не закушуючи“, – сказала кандидатка від демократів.
До слова, під час дебатів 1 жовтня між кандидатом у віцепрезиденти від демократів Тімом Волцем і від республіканців Джей Ді Венсом теми України не торкалися взагалі. Але обидвоє згадали Володимира Путіна. Зокрема, демократ Волц висловив побоювання, що “Дональд Трамп повернеться до Путіна та Північної Кореї”, що негативно вплине на інтереси США. Венс згадував Путіна в контексті втручання Росії у президентські вибори у США.
Перемога Камали Гарріс: що очікувати Україні
60-річна віцепрезидентка Камала Гарріс стала конкуренткою Трампа 21 липня 2024 року, коли американський президент Джо Байден оголосив, що виходить з президентських перегонів і закінчує передвиборчу кампанію. До того як стати віцепрем’єркою, вона обіймала посаду генерального прокурора штату Каліфорнія, а потім стала його сенатором. У березні 2020 Гарріс оголосила про те, що приєднується до команди Джо Байдена. Після перемоги він зробив її віцепрем’єркою.
Що цікаво, до Гарріс завжди дуже лояльно ставилися представники різноманітних етнічних груп, що проживають на території США, – юристка свого часу стала першою темношкірою жінкою на посаді окружного прокурора в США, потім стала першою жінкою з індійським корінням у сенаті, зараз є другою людиною в країні.
Як і Байден, кандидатка від демократів Камала Гарріс обіцяє Україні рішучу підтримку у боротьбі проти російського вторгнення та критикує Володимира Путіна. Раніше видання Politico писало, що очікується, що вона продовжить політику нинішньої адміністрації у питанні російсько-української війни.
У червні Камала Гарріс представляла США на Глобальному саміті миру у Швейцарії, де відбулась її вже шоста зустріч з президентом Зеленським. Гарріс висловила рішучу підтримку трансатлантичного співробітництва щодо підтримки Києва.
“Ця війна залишається цілковитим провалом для Путіна”, – сказала Гарріс під час зустрічі з Зеленським.
В лютому в інтерв’ю NBC News Гарріс сказала, що Україна може й надалі розраховувати на підтримку Вашингтона. Бо війна затягується.
“Україна потребує нашої підтримки. І ми повинні її надати”, – сказала Гарріс.
На зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у вересні вона наголошувала на тому, що жодні питання про війну не можуть вирішуватися без участі України. А також заявила, що дехто в США намагається схилити Україну до територіальних поступок, ймовірно, маючи на увазі Дональда Трампа.
“Ці пропозиції звучать подібно до пропозицій Путіна. Але це не пропозиції миру – це пропозиції капітуляції. Це небезпечно і неприйнятно”, – сказала Гарріс і додала, що Путін може швидко завершити війну, вивівши свої війська.
Гарріс говорила, що вона поділяє те, як Зеленський бачить закінчення війни. Водночас не робила конкретних заяв щодо українського плану перемоги.
При цьому, з Камалою Гарріс не все так просто. Питання полягає в тому, чи Україна реально дочекається рішучої позиції США при Гарріс, нових рішень та нової підтримки, зокрема, через відсутність чіткої зовнішньополітичної стратегії Гарріс.
“Все це може призвести до деякої пасивності, ще більш обережної зовнішньої політики. У випадку України це так само погано, як хаотичність Трампа. Вочевидь при ній США продовжать підтримку. Але чи дочекаємося ми реально рішучої позиції, нових рішень і якісно нової підтримки? Є питання”, – пояснював в коментарі РБК-Україна експерт Ради зовнішньої політики “Українська Призма” Олександр Краєв.
Перемога Дональда Трампа: що очікувати Україні
78-річний Дональд Трамп вже обіймав посаду 45-го президента США з 2017 по 2021 рік. Він відомий своєю політикою “Америка понад усе” (America First), яка спрямована на захист національних інтересів США, жорсткою імміграційною політикою, торговими війнами з Китаєм та реформами в податковій сфері. Його стиль та підхід до управління викликали численні суперечки в США і за кордоном.
Дональд Трамп неодноразово обіцяв завершити війну в Україні за 24 години. Ці заяви у вересні прокоментував президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю The New Yorker. Український лідер припустив, що кандидат у президенти США Дональд Трамп насправді не знає, як зупинити війну.
Трамп і Зеленський зустрілися наприкінці вересня в Trump Tower, це була їхня перша зустріч з 2019 року. Під час зустрічі Трамп сказав, що для нього є честю зустрітися з Зеленським, додавши, що між ними склалися дуже хороші стосунки. Водночас він зазначив, що у нього також “дуже хороші стосунки” з президентом Росії Володимиром Путіним.
Зеленський тоді запросив Трампа відвідати Україну. Той радо погодився, заявивши що Україна – чудова країна з чудовими містами та погодою. Втім напередодні Трамп заявляв, що України, як держави вже не існує, а її тисячолітні міста, за винятком Києва, знищені й що відновити їх не вдасться. На додачу експрезидент США називає українського лідера “найкращим торговцем на Землі”, оскільки щоразу той залишає США нібито з десятками мільярдів доларів.
Загалом Дональд Трамп ставить під сумнів необхідність допомоги Україні та каже, що основну частину тягаря має нести Європа. Наприклад, у квітні кандидат-республіканець в інтерв’ю журналу Time заявив, що Європа повинна збільшити розмір допомоги України до американського.
“Я не даватиму (гроші Україні – ред.), якщо Європа не почне зрівнювати рахунок (виділеної допомоги – ред.). Якщо Європа не збирається платити, чому ми повинні платити?”, – сказав Трамп.
А в березні Трамп казав, що не виводитиме США з НАТО, якщо Європа заплатить “свою справедливу частку” витрат на оборону. За його словами, якби не Сполучені Штати, то НАТО нібито не існувало б.
Наприкінці жовтня Дональд Трамп і його кандидат на пост віцепрезидента Джей Ді Венс оприлюднили свій план щодо завершення війни в Україні. Як повідомляє Financial Times, вони пропонують заморозити конфлікт, а в цей час триватимуть переговори. При цьому в Трампа визнають, що “остаточної угоди, ймовірно, не буде доти, доки Путін не піде”. Крім того, Україну схилятимуть до відмови від членства в НАТО та переосмислення мінських угод минулих років. В The Economist наголошували, що Трамп не схильний підтримувати членство України у НАТО. Він буде наполягати, щоб наша країна отримала нейтральний статус.
Експерт Ради зовнішньої політики “Українська Призма” Олександр Краєв пояснював, що політика Трампа формуватиметься виключно на його власних баченнях та буквально залежатиме від настрою у конкретний день. Втім республіканець точно буде наполягати на переговорах з Путіним, вважає аналітик. Але от, що буде з допомогою – поки неясно.
“Те, що він схилятиме нас до переговорів, – це вже підтверджений факт. А переговори будуть у форматі “давайте домовимося не стріляти, зупинимо все, як є, і почнемо умовно новий мінський процес”. Це не означає, що на тлі переговорів він припинить допомогу. Навпаки, він казав, що може дати більше зброї. Ситуація в цьому контексті не визначена”, – вважає експерт.
Видання Politico 4 листопада написало, що Європа теж щосили готується до повернення Дональда Трампа в Білий дім. Зазначається, що у європейських столицях формується консенсус: повернення головного руйнівника підвалин надасть сміливості Володимиру Путіну, потенційно спровокує руйнівну торгівельну війну та посилить політичні розбіжності на всьому континенті. А обіцянку Трампа припинити війну в Україні протягом 24 годин після приходу до влади також європейці сприймають дуже серйозно.
“Допомога може припинитися відразу. Путін захоче скористатися цим і сказати, що я забираю Донбас, Крим, а потім зачекаю наступного разу”, – сказав виданню один європейський дипломат.
У Лондоні новий уряд Кіра Стармера стурбований тим, що Трамп виб’є ґрунт з-під ніг Володимира Зеленського, скоротивши військову допомогу Києву або поставивши її у залежність від негайних мирних переговорів, які мають на увазі передачу територій Москві. Французький міністр у справах Європи Бенджамін Хаддад закликав країни Європи продовжити підтримку України самостійно, якщо США вирішать припинити її. А також займатися власною обороноздатністю.
“Це наша європейська безпека. Ми повинні бути здатними підтримати українців, незалежно від результату”, – сказав Хаддад.
Виникають серйозні питання щодо того, як довго Україна зможе вистояти проти військ Путіна, без постійної підтримки Вашингтона, зазначає видання. Politico наголошує, що ніхто не думає, що у кандидата від Демократичної партії, віцепрезидентки Камали Гарріс немає шансів, але її обрання багато в чому стане продовженням статус-кво. Перемога Трампа викличе цунамі паніки на континенті, який значною мірою втратив управління і вже важко справляється з двома війнами на своїй периферії. Також Politico також пише про побоювання, що після України РФ може напасти на Естонію, Литву чи Латвію, “оскільки Путін прагне перевірити й без того мляву відданість Трампу НАТО і положенням військового альянсу про взаємну оборону”.
